• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Методична служба

Методична робота в дошкільному закладі

Методична робота в дошкільному навчальному закладі проводиться за двома основними напрямками:

1. Пошук та вивчення нових технологій і методів у методичній і психолого-педагогічній літературі; їх теоретичне осмислення, апробація, аналіз та підсумки (використання в практичній роботі з дітьми).

2. Вивчення досвіду педагогів закладу в різних видах та формах педагогічної діяльності, аналіз та виявлення інноваційних методів і прийомів у роботі, їх вдосконалення; узагальнення досвіду та його розповсюдження.

Основними компонентами змісту методичної роботи є:

  • отримання знань педагогами
  • вміння їх реалізувати на практиці
  • наявність результативності в педагогічній роботі
  • створення умов для безперервного вдосконалення фахової майстерності та навчально-виховного процесу з дітьми.

Науково-методичне зростання педагогічної майстерності вихователів забезпечують такі форми методичної роботи:

  • Cистема навчання елементам самоаналізу, самоконтролю, самокорекції;
  • Tворчі групи;
  • Cемінари - практикуми;
  • Колективні перегляди занять;
  • Школа молодого вихователя «Шлях до майстерності»;
  • Консультації.




/Files/images/C41-17_jpg.jpg
Функції методичної служби ДНЗ

Інформаційна: Вивчення та накопичення інформації про стан та результати професійної діяльності педагогів; підвищення кваліфікації педагогічного персоналу; підвищення якості педагогічного процесу; узагальнення позитивного досвіду педагогів; поповнення банку педагогічної інформації про найбільш актуальні проблеми розвитку дошкільної освіти, про новітні досягнення науки та практики; широке впровадження інформаційних технологій; встановлення контактів зі ЗМІ, різноманітними установами та організаціями для розповсюдження інформації про діяльність ДНЗ.

Навчальна: Здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з новими освітніми програмами та технологіями; ознайомлення зі стандартами дошкільної освіти України; здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з законодавчими, нормативними документами в галузі освіти; організація та проведення семінарів, практичних занять, консультацій, відкритих заходів з використанням активних методів.

Контрольно-діагностична: Моніторинг якості педагогічного процесу; застосування методів психолого-педагогічної діагностики в процесі вивчення стану освітньо-виховного процесу; аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу; узагальнення отриманих результатів.

Корекційно-прогностична (плануюча): Здійснення планування перспективних та поточних заходів ( річний, місячний, календарний плани)

Організаційна: Організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо; організація методичних об’єднань, творчих груп та міні-проектів; організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня; організація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами; направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.

Дослідницька: Планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій; вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду та авторських технологій;

Комунікативна: Усвідомлення особистої та соціальної значимості діяльності; реалізація гуманістичної парадигми в педагогічній діяльності; встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу, з соціальними партнерами.

Виховна (мотиваційно-стимулююча): Стимулювання творчої діяльності педагогів; виявлення потенціалу педагогів; стимулювання підвищення професійної кваліфікації; мотивування на використання особистісно-орієнтованої моделі виховання, на емпатію з дітьми, прояв любові та розуміння.

Гностична: Оволодіння методами самоаналізу, здійснення самоосвіти.



/Files/images/734039-8f53ddc9c9751a99.jpg

Рекомендації щодо керівництва логіко - математичними іграми

( для вихователів старших груп)

РОЗРОБИЛА ВИХОВАТЕЛЬ – МЕТОДИСТ

ШАЛИГІНА Н.Є.

1. Завжди стимулювати прояви самостійності в іграх, заохочувати прагнення дітей досягнути результату.

2. Створювати елементарні проблемно - пошукові ситуації під час спільної з дитиною ігрової діяльності: попросити підказати наступний хід, дати пораду, висловити припущення.

3. Стимулювати виникнення форм організації діяльності: змагань, конкурсів на кращу логічну задачу, лабіринт, загадку тощо.

4. Вихователь підтримує творчі ініціативи дітей, створює в групі атмосферу колективної творчої діяльності за інтересами.

5. Об'єднувати у спільній грі дітей, які освоїли її різною мірою, щоб одні могли навчатися в інших.

6. Включатись в спільну гру з дитиною, з підгрупою дітей, сприяти при цьому засвоєнню дітьми ігрових дій, способів дій, підходів до розв'язання задач.

Формувати у дітей впевненість у своїх силах, розуміння необхідності зосереджуватися, напружено думати у ході розв'язання задач.

7. Систематично пропагувати серед батьків необхідність організації спільних з дітьми логіко - математичних ігор, поступово створювати домашнюю ігротеку - виготовляти ігри та купувати ігри промислового виробництва.

/Files/images/3111326-132b65f58cdc101c.jpg

Методичні рекомендації щодо проведення

ранкової гімнастики

з дітьми дошкільного віку

Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.

Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.

Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов’язковими для дітей дошкільного віку. Вони мають мету – сприяти зміцненню здоров’я, підвищенню розумової працездатності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі.

Щоденно перед сніданком у режимі дня дошкільнят проводиться ранкова гімнастика. Вона є обов’язковою складовою організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Ранкова гімнастика сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.

Головна вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку – у добре провітреному приміщенні.

З настанням теплих весняних днів і до осені ранкову гімнастику проводять на майданчику, захищеному від вітру. Для цього на майданчик заздалегідь виносять все необхідне: прапорці, гімнастичні палиці, скакалки, обручі. Чергові (діти старших груп) під наглядом вихователя розкладають ці предмети на лавах, пірамідах тощо, щоб їх було зручно в’язати для виконання вправ. Вправи ранкової гімнастики в приміщенні, а в теплу пору року на майданчику дошкільнята всіх вікових груп виконують у майці, трусиках, тапочках (чешках) або босоніж. Вихователь до проведення ранкової гімнастики вдягається так, щоб його костюм не заважав рухам.

Ранкову гімнастику в усіх вікових групах починають з шикування дітей в колону по одному.

Якщо ранкова гімнастика проводиться з предметами, треба заздалегідь продумати спосіб їх роздавання. Під час ходьби, перед шикуванням, діти беруть предмет і проходять з ним одне коло, а потім перешиковуються. Важливе значення при цьому має спосіб тримання предмета в руці під час ходьби. Гімнастичну палицю, обруч, м’яч, складену вдвоє скакалку тримають у правій руці; прапорці, кубики, брязкальця – в обох руках, опущених донизу.

Для організованого проведення гімнастики вихователь шикує молодших дошкільнят у коло. Щоб зручніше було виконувати вправи, групу треба розімкнути. За командою вихователя діти роблять два-три кроки назад – коло стає широким і ніхто нікому не заважає. Середню і старшу групи перешиковують з утворенням ланок. Щоб не витрачати зайвого часу на розімкнення у колонах і по рядах, використовують певні орієнтири. Діти, які утворюють ланки, йдуть у напрямку кеглів (кубиків або прапорців на підставці), поставлених на певній відстані один від одного в кінці зали. На них орієнтуються ведучі, щоб дотримуватися потрібних інтервалів між колонами. В рядах діти розмикаються на ходу на відстань піднятих вперед рук.

У старшій групі дітей перешиковують (з другої половини начального року) через центр зали по три-чотири. Підгрупи дітей після команди вихователя – «Через центр зали направо (наліво) руш!» - одночасно повертаються (праворуч або ліворуч) і рухаються шеренгою, дотримуючись рівняння до протилежного кінця зали.

Музичний супровід вправ створює у дітей бадьорий, піднесений настрій, він сприяє більш чіткішому та виразнішому виконанню вправ, обумовлює їх темп. Під час розучування складних за координацією вправ спочатку діти виконують їх два-три рази без музики, під лічбу вихователя. Після цього вправу роблять під музику.

Проводячи вправи під музику, корисно замінювати або доповнювати рахунок спрямованими вказівками в такт музики. Наприклад: «Раз-два - руки вгору, три-чотири – руки вниз». Це дає змогу запобігти помилкам дітей і виправити їх під час виконання вправ.

Особливо корисно для здоров’я дітей поєднувати ранкову гімнастику з повітряними ваннами та водними процедурами.

Щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує й організовує дитину, приводить її організм у відповідний стан, сприяє прищепленню необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким. Одяг дошкільнят не повинен ускладнювати рухи і дихання, а систематичне обтирання після гімнастики або душ з поступовим зниженням температури води, починаючи від + 30-32˚С до +22-23˚С, буде загартовувати дитячий організм і мати велике гігієнічне значення.

Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров’я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Доцільно керуватися такими вимогами:

вправи повинні бути простими та доступними для дітей, відповідати будові й функціям їхнього рухового апарата, не вимагати великої затрати нервової м’язової енергії. доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів;

вправи мають бути різноманітними за видами рухів і охоплювати різні групи великих м’язів (плечового пояса, спини, живота, ніг). Рухи для зміцнення дрібних м’язів (кисті рук, живота, ніг) окремо не виконують, оскільки фізіологічний ефект їх незначний, а пропонують з вправами, що охоплюють великі м’язові групи;

вихованцям молодших груп в основному пропонують вправи, в яких вони імітують рухи тварин, птахів, машин. Імітаційні вправи зацікавлюють дошкільнят, викликають у них емоційне піднесення;

для урізноманітнення ранкової гімнастики корисно впроваджувати, починаючи з молодших груп, вправи з предметами: брязкальцями, прапорцями, кубиками тощо, які сприяють правильному й цілеспрямованому виконанню рухів, а також підвищують інтерес до вправ.

Кількість загальнорозвиваючих вправ, їх дозування, тривалість ходьби, бігу, ранкової гімнастики у дітей різних вікових груп подано в таблиці:

Група

Кількість вправ

Дозування вправ /кількість повторень

Тривалість бігу

Кількість

стрибків

Тривалість ранкової гімнастики

у середньо-му

темпі

у повільному

темпі

Перша молодша

3-4

4-5

15-20 с

до 50 с

8-10

4-5 хвилин

Друга молодша

4-5

5-6

20-25 с

до 1 хвилини

12

5-6 хвилин

Середня

5-6

6-8

25-30 с

до 1 хв.30 с

16

6-8 хвилин

Старша

6-7

8-10

30-35 с

до 2 хвилин

20

8-10 хвилин

Дозування гімнастичних вправ у різновікових групах має свою специфіку. Діти виконують одні і ті самі вправи, але вихователь так враховує їхні вікові особливості та підготовленість, щоб всі вправи комплексу були посильні кожній дитині незалежно від її віку. Молодших за віковим дітей обмежують в кількості повторень гімнастичних вправ. Вихователь пропонує дітям 5- 6 року життя при присіданні виконати 8-10 вправ, а діти 4- 5 року життя - 6 разів.

Після кожної вправи роблять невелику паузу 10-15 секунд для відпочинку та врегулювання дихання, під час якої вихователь пояснює наступну вправу.

Під час показу гімнастичних вправ слід користуватися «дзеркальним» способом. Вихователь стоїть обличчям до дітей, напрямок його рухів визначає і напрямок рухів дітей. Наприклад, вихователь пропонує дітям підняти вгору праву руку, а сам піднімає ліву.

Залежно від форми вправи її демонструють в анфас або в профіль (наприклад, нахили тулуба в сторони показують в анфас, а присідання з прямим тулубом – у профіль).

Під час виконання окремих вправ можна врахувати фізичну підготовленість дошкільнят різновікової групи. Наприклад, виконуючи нахили вперед, молодші діти дістають руками коліна ніг, а старші – носки ніг; молодші присідають на всій ступні, а старші – на носках і т. д.

При складанні комплексів загальнорозвиваючих вправ для ранкової гімнастики передбачається реалізація принципу всебічного впливу цих рухів на удосконалення функцій організму та покращення фізичного розвиту дітей. Спочатку виконують вправи, які зміцнюють м’язи плечового пояса, рук та спини, сприяють розширенню грудної клітки, випрямленню хребта та формуванню правильної постави. Наступні вправи добирають для зміцнення м’язів тулуба та ніг.

Загальнорозвиваючі вправи слід проводити з різних вихідних положень (лежачи та сидячи на підлозі), а не лише стоячи. Коли дитина виконує вправу з положення лежачи, її хребет розвантажений, і в цьому випадку можна ефективніше впливати на зміцнення м’язів спини і живота, які є своєрідним «м’язовим корсетом», що утримує тулуб у правильному положенні.

Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому. Однак, якщо вихователь бачить, що більшість дітей групи виконує вправу чітко або зацікавленість до неї зменшується, він замінює її іншою, аналогічною за формою виконання або складнішою. Протягом року вже знайомі комплекси періодично повторюються, збільшується навантаження за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.

Якщо дитина перенесла якусь хворобу (інфекційного характеру, респіраторну та ін.), їй можуть бути протипоказані фізичні вправи. У такому разі потрібно погоджувати з лікарем питання про те, чи можна дитині займатися ранковою гімнастикою і які вправи їй не слід виконувати.

Таким чином, щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує й організовує дітей, приводить їх організм у відповідний робочий стан, сприяє прищепленню необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

У поєднанні з іншими організаційними формами фізичного виховання ранкова гімнастика зміцнює здоров’я і покращує фізичний розвиток дітей, виховує в них моральні та вольові риси характеру.

Робота дошкільного навчального закладу в цілому має спрямовуватися на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дошкільників, формування мотивації здорового способу життя. При цьому важливо дотримуватися принципів послідовності, систематичності, індивідуального підходу. Така робота проводиться в процесі всієї життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про дошкільну освіту» // Урядовий кур’єр. - 2001.- № 144.- С. 1-9.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. керівник Кононко О. Л. - К : Світич, 2008.- 430 с.

3. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі» / наук. керівник О. Л. Кононко. - К: Світич. 2009. – 209 с.

4. Лист МОН України від 16.08.2010 р. № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладку».

5. Вільчковський Е. С., Курок О. І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: навч. посіб. / Суми: Університетська книга, 2011.- С. 250-256.

/Files/images/воспитатель.jpg

Методичні рекомендації щодо використання дидактичних прийомів

Підготувала вихователь – методист Шалигіна Н.Є.

Педагогічна скриня

У сучасних дошкільних навчальних закладах працюють педагоги, які визнані бездоганними майстрами дошкільної справи, є педагоги зовсім молоді, випускники, які конче потребують підтримки, слушних порад.

Педагогічна майстерність вміщує у своєму змісті високу досвідченість. Це вміння педагога за допомогою методів та прийомів, мотивації до заняття зробити так, щоб якість виконаної роботи була досконалою.

Є безліч найрізноманітніших дидактичних прийомів, які сприяють розвитку основних каналів сприйняття у дітей дошкільного віку. Особливої уваги дорослого потребує вияв поваги до природних особливостей дитини дошкільного віку. Скільки дітей-стільки фізичних, психологічних та соціальних портретів. Щоб краще зрозуміти дитину психологи радять “поставити” себе на її місце. Отже, уявіть собі дорогу до роботи в усіх деталях; згадайте, який звук має дзвінок Вашого робочого телефону; відчуйте і пригадайте смак улюбленого морозива чи салату.

А тепер визначте: наскільки легко Вам було виконувати перше, друге чи третє завдання? Відповідь дасть можливість вам виявити ваші персональні модальності. Будь-яка людина володіє певними вродженими когнітивними стилями - модальностями, на які вона опирається, щоб отримувати, переробляти, зберігати і „витягувати” із пам’яті інформацію, щоб пізнавати світ і вчитися.

Ведучі сенсорні канали сприйняття (модальності) у своєму співвідношенні діляться на: кінестетичні (К), аудиалістичні (А) та візуальні (В), а отже, виокремлюють дітей-візуалів, дітей-аудіалів, дітей-кінестетиків.

У дітей візуального типу раніше розвивається координація очей і руки. Ці діти люблять бавитися з наборами мілких предметів, а також гратися на одинці. В подальшому в житті вони часто проговорюють фразу: “Подивися на мене!”.

Діти аудіального типу в два-три роки вже досить добре говорять, швидко відбувається соціалізація, люблять слухати касети, радіо. Вони не дуже рухливі. Мілка та крупна моторика розвинуті добре. Часто вони повторюють фразу: “Послухай мене, я тобі скажу!”. Таке звертання стверджує, що це справжній аудіал.

Діти кінестетичого типу в два-три роки знаходяться в постійному русі, надають перевагу жестам аніж словам, грають у всі активні ігри і не бояться опановувати нові простори, їдять неакуратно, щоб заснути їм треба іграшка. Словниковий запис у такого типу дітей мізерний, мова розвивається повільно, улюблений тип спілкування – обійми, поцілунки, дотик. Вони часто мають проблеми емоційного плану, схильні до істерик і до порушення виваженого порядку, люблять бувати на вулиці, пам’ять на дії унікальна. Дітям такого типу корисно дотримуватися режиму дня, але їх дуже важко привчити до порядку.

Слід пам’ятати, що жодна дитина не є „чистим” втіленням якогось одного когнітивного типу, тому слід шукати такий спосіб підтримки дітей, який максимально стимулює розвиток даної конкретної особистості, і не боятися, що комусь такий підхід не допоміг. Відмовтеся від ідеї прямої дії на дитину. Якщо ви вважаєте, що читаючи книгу дитині, ви вчите його слухати і говорити, то слід зрозуміти, що такий примітивний підхід є доречним для аудіального типу дітей. Пам’ятайте, лише поганий педагог говорить дитині візуального типу, що він рідко, мало, не повним реченням відповідає на питання, дитині аудіального типу, що він підказує, шумить і говорить, коли його про це не поросять, а дитині кінестетичного типу - що вона не може сидіти спокійно, махає руками і двигає ногами, замість того, щоб уважно слухати.

Фахівці наголошують: не слід оцінювати здібності маленької дитини за кількісними параметрами - кожна дитина не краща, не гірша за іншу, а просто інша.

Часто-густо ми педагоги, у „педагогічній скрині” зберігаємо найрізноманітніші речі – старі та нові, звичні і неочікувані, які при певних обставинах можуть відігравати роль засобів навчання. Як пише Катерина Крутій у статті “Діяльнісна модель заняття” (“Дошкільне виховання” № 7, 2006 р.) при роботі із дітьми має бути введення емоційного компоненту “яскравої плями”.

Отже, я із задоволенням відчиню для вас, любі колеги, скриньку і дістану ... м’який м’ячик. Його можна зробити власноруч із зв’язаної гачком „шубки”, яка набита шерстю. У м’ячика може бути багато найрізноманітніших функцій: при опитуванні дітей відповідає той, кому кинули м’яча; у змаганні той, у кого в руках під час естафети залишився м’яч, вибуває. На відміну від резинового м’яча, м’який м’ячик “добріший” він не може вдарити по-справжньому - тільки означає удар, і можна не боятися, що він сильно вдарить.

... Диктофон може надати неоціненні послуги при проведенні занять із розвитку мовлення. Можна запропонувати дітям записати казки і оповідання, які вони складають, а потім дати їм прослухати. Ще до прослуховування ви виявите, що сам диктофон дисциплінує дітей і пробуджує у них відповідальність та активність. Запропонуйте дітям старшого віку пограти у гру, ніби–то вони у студії записують радіопередачу. А теми для ігор найрізноманітніші „Де можна побачити Діда Мороза?”, “Чи є на світі чарівники?”, “Моя добра справа сьогодні”.

Радіодиспут – справа серйозна. Тут необхідна особлива дисципліна і згода взаємодій. Для цього слід виробити правила: не шуміти, йде запис; висловлюватися необхідно чітко і коротко; диктофон передавати по колу, заощаджуючи „ефірний” час; бути самостійним у судженнях. Щоправда, диктофоном, як будь-яким технічним засобом, не можна зловживати, щоб не пропав до нього інтерес, він має з’являтися у особливо важливих випадках. Дієвою буде робота в парах: одна дитина бере інтерв’ю, а друга – дає його.

Цікавим завданням для дітей ІІ молодшої групи є таке, яке допоможе вдосконалити навичку формування усного мовлення. Ведучий радіо ефіру розміщується за ширмою. За нею, на столі розкладені картинки чи муляжі фруктів, овочів. Він обирає один із предметів і описує його, не називаючи сам предмет. Після цього ширма прибирається, і слухачам пропонується вгадати про який предмет була розповідь.

На батьківських зборах ви можете прослухати запис: це буде наочною ілюстрацією роботи із дітьми, разом із батьками визначити, хто саме заразу мікрофону. Добре, якщо вихователь зміг зробити так звану художню обробку готового продукту з тем, а саме наповнити його музичними заставками, зробити запис з оголошенням того, хто зараз у мікрофону. Це справжня колективна творча справа вихователя із дітьми, поєднання спільних зусиль педагога та дитини для досягнення результатів і вона дуже захоплює.

...Свічка. Може знадобитися у різних педагогічних ситуаціях. Вона може бути без аромату, із певним ароматом, але треба точно знати, що на аромати у дітей немає алергії. Запалена свічка допоможе встановити тишу, налаштувати дітей на таємничий лад. А ще вона стане у пригоді, коли хочеться побачити старі предмети по-новому. Спробуйте, наприклад, розглянути звичну для вас картину при світлі свічки. Освітлення, що падає від свічі змінює образи на картині. Запитайте у дітей: що змінилося, з їх точки зору у картині? Чого вони раніше не помічали? Свічку, при необхідності можна замінити фонариком, але обов’язково чарівним. Використайте ще одну і досить важливу властивість свічки - здатність “проявлятися”. Намалюйте на аркуші паперу будь-який пейзаж, предмет і загадайте дітям загадку про нього. Завдяки гумці, яку ви вмочите у воді і фарбі цей предмет, за умови правильної відповіді дітей, обов’язково з’явиться на аркуші.

...Картинка з розрізаною пташкою. Пташка виготовляється із картону. Всі частина тіла: хвостик, дзьоб, крила, лапки – рухомі. Вони з’єднуються на зворотній стороні моделі пташки за допомогою нитки. Така модель допоможе при навчанні дітей первинному фонематичному аналізі слова. Головка із дзьобом - перший звук у слові, хвостик - останній, крильця - всі решта звуків із серединки. Назвіть дитині звук (фонему), яку він буде відшукувати у слові. Наприклад, звук [н]. Промовляйте слова: небо, книга, осінь. Якщо дитина правильно визначила місце звука у слові, то рухаються відповідні частини тіла птахи.

... Різнокольорова газова хустина.

Різнокольорова газова хустина допоможе розповісти казки чи слухати музику. Вихователь може накинути її на плечі і вмить перетворитися на казкарку. Її поява означає, що необхідно заспокоїтися і зосередитися. Коли слухання закінчилося, можна запитати, якого кольору була сьогоднішня казка чи мелодія. Хустиною можна накрити предмет, після того як її знімуть, з’явиться щось чарівне, казкове.

...Чарівна торбинка. У ній можуть бути предмети, які дитина має витягнути навпомацки, не дивлячись назвати предмет.

... Чарівний телескоп. Його можна зробити із кольорового паперу, завдовжки 15 см, згорнувши його в трубку і склеїти. Пропонуємо пограти у гру “Око-шпигун”. Дитина має “відшукати” якийсь конкретний колір у кімнаті. Якого кольору твій телескоп? Такий колір і буде шукати дитина.

...Чарівна паличка. Її використання налаштує дітей на утаємниченість, зосередженість, треба вміло обіграти її використання. Наприклад, діти стоять у колі. Чарівна паличка знає всі правильні відповіді на питання. При доторканні паличкою до плечей дитини, назвати: будь-кого із своїх родичів, з тим самим ім’ям, як у тебе; як звати котика (собаку, птаху), який мешкає у вас вдома; ким ти є для мами; що можна робити тільки двома руками? При правильній відповіді вихователь осипає дитину конфетті. Дякує за відповідь.

...Чарівна скриня. Вона відкриється лише тоді, коли діти відгадають загадку; вона відкривається, а з неї вилітають гелеві кульки (подарунок від казкового героя, за виконане завдання); вона відкривається, а на її кришці – люстерко, дітям пропонується подивитися в нього і описати зображення.

Часто-густо при розповіді, як заохочення дітей, використовується телевізор. Хто з нас не мріяв хоча б на декілька хвилин з’явитися на екрані телевізора? Такий шанс надавайте кожній дитині. Для виконання цього завдання може підійти телевізор, який відслужив службу. “Начиння” вийміть, залишіть лише корпус і розігруйте виставу. Якщо немає можливості скористатися телевізором, що вийшов із строю, можна його виготовити власноруч. З картону виріжте форму телевізора, відповідно розмалюйте його, зазначте місце клавіш, екрану.

Для інсценування підійде будь-який серіал чи програма, наприклад, “Погода” чи дитяча казка.

Як варіант вихователь пропонує дитині сюжетні картинки (погода, явища живої природи), предметні картинки з назвами овочів, фруктів, меблів, птахів і таке інше, оточуючого середовища. Дитина вибирає, яка їй картинка до вподоби, виставляє певний слайд. Вихователь повідомляє проте, що телевізор зламався - зображення є, а слова чути нечітко, просить дитину за слайдами розповісти про те, що на них зображено, які події відбуваються.

Важливо пам’ятати, що не варто перевантажувати заняття різними методами роботи, оскільки це призводить до швидкої втоми. Використання творчих методів та прийомів повинно мати міру, чітку організацію, ретельну підготовку вихователя.

Сподіваюся, що у колег відкрилися нові діапазони для використання цікавих педагогічних знахідок!

Кiлькiсть переглядiв: 2293

Коментарi