/Files/images/47716306.png

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ ІЗ ДІТЬМИ МОЛОДШОЇ ГРУПИ

1. ЧЕРВОНА КАЛИНА ПІД ВІКНОМ

(ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: виховувати інтерес до об’єктів природи, патріотичні почуття на основі знайомства з народними символами України; дати знання про калину як народний символ українського народу; розвивати мовленнєве дихання, мовленнєвий апарат, здатність до чіткого звуконаслідування, спостережливість, увагу, діалогічне мовлення, дрібну та загальну моторику, сенсорні здібності дітей; продовжувати вчити дітей слухати та розуміти віршований текст; учити дітей малювати пальчиком, наносячи крапки на задане місце; продовжувати знайомити дітей з природними символами (з калиною, з її цілющими властивостями); вправляти дітей у створенні колективної роботи; спонукати до милування природними об’єктами; закріпити диференціацію червоного та зеленого кольорів; активізувати у словнику слова калина, червоний, зелений, намисто, гроно, листя, кущ; заохочувати до діалогу з дорослими; формувати вміння емоційно, з інто- наційною виразністю декламувати тексти малих фольклорних форм, чітко і виразно промовляти скоромовку.

Обладнання: аркуш ватманського паперу, на якому намальований кущ калини; гуаш червоного кольору, вологі серветки; слайд — калина; калинове варення, трав’яний чай, посуд для чаювання, паперові серветки, гроно калини.

Попередня робота: ознайомлення дітей із калиною, читання художньої літератури про цю рослину, розглядання малюнків.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на стільчиках.

Вихователь. Діти, послухайте віршик!

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

Про яку ягоду я прочитала віршик? (Про калину.) Подивіться, яка вона гарна. (Виставляє картинку куща калини або слайд.)

Якого кольору листя, а якого — ягідки? (Відповіді дітей.) Подивіться: ягідки калини ростуть разом, дружно. Такий ≪пучечок≫ ягідок називається ≪гроно≫. (Показує гроно калини.)

Діти, подивіться, який гарний кущ калини! Які яскраві кольори! Вам він подобається? (Відповіді дітей.) Калину в Україні завжди любили та шанували, складали про неї вірші.

Калинонька

Ось калина над водою,

Віти стеле по воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонясте, променисте,

Розцвітає, як вогні.

Дай хоч трошечки намиста,

Калинонько і мені.

(М. Познанська)

Вихователь. А ще калина — народний символ України. Недарма кажуть: ≪Без верби та калини нема України≫. Калина — символ дівочої краси, вроди і долі. А ми з вами вже вчили приказки про калину. Хто пригадає? (Діти пригадують, вихователь їм допомагає.)

Прислів’я та приказки про калину

Красива, мов червона калина.

Щоки червоні, як ягідки калинові.

Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

Молода дівчина гарна, мов калина.

Вихователь. А ще калина дуже смачна та корисна. Вона допомагає від багатьох хвороб. Подивіться: я приготувала для вас калинове варення. Сідайте, будь ласка, за стіл, і зараз ми його покуштуємо. (Вихователь організовує частування. Звертає увагу на те, що в калині є кісточки, тож треба бути обережними; розповідає про цілющі властивості калини; звертає увагу на культурно-гігієнічні правила.)

Вам сподобалась калина — її краса, її червоні ягідки? А я пропоную вам прикрасити нашу групу: на згадку про сьогоднішнє знайомство намалювати кущ калини. Згодні мені допомогти? (Вихователь спонукає дітей до позитивної відповіді.) Подивіться, кущ калини я намалювала… (Виставляє заготовку — кущ калини без ягідок.)

Якого кольору листячко? А що я не встигла намалювати? (Ягідки.) Тоді я пропоную підготувати наші пальчики та намалювати ягідки калини.

Пальчикова гімнастика «Червона калина»

Є в нас ягідка одна, (Пальчики зімкнені в кільце.)

Дуже гарна та смачна, (Незначні повороти кистю руки.)

Не ожина, не малина, (Легке струшування кистями рук.)

А червоная калина. (Плескання в долоні.)

Вихователь. Фарбу якого кольору я приготувала? (Червоного.) А пензлики я забула взяти… Що ж нам тепер робити, як ще можна намалювати ягідки калини? (Вихователь підводить дітей до рішення малювати пальчиками. Діти разом із вихователем розглядають кущ, визначають місце розташування ягідок. Вихователь нагадує, що ягідки ростуть разом у гроні, тому й малювати їх треба так. Показує та пояснює прийоми роботи; нагадує про охайність.)

А тепер підходьте до столу і починайте малювати. (Вихователь розташовує ватман на столі так, щоб усім було зручно. Самостійна робота дітей під спокійний музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.)

А поки наш калиновий кущ підсихає, я пропоную вам заспівати народну колискову пісню про калину. (Діти імітують рухи заколисування на руках дитини і співають разом із вихователем.)

Спи, мій любий сину,

Піду я по калину.

Калини наламати,

Дитя щоб напувати.

Щоб росло здорове,

Веселе та бадьоре,

Щоб була дитина

Гарна, мов калина.

Який гарний калиновий кущ у нас вийшов! Вам подобається?

Зараз ми його прикріпимо до стіни, і нехай усі милуються. Вам сподобалось сьогоднішнє заняття? А що сподобалось найбільше? (Відповіді дітей.)

Підсумки заняття.

2. ВІНОЧОК ДЛЯ КАТРУСІ (ІНТЕГРОВАНЕЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: дати знання про український віночок як національний символ України, про символічне значення квітів у віночку; виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дітей з національними символами, художній смак, охайність у роботі, виховувати повагу до народних традицій; розвивати образне мислення, образне сприйняття, відчуття кольору, діалогічне мовлення, дрібну моторику рук; подовжувати знайомити дітей з українським національним одягом (жіночим), учити викладати й наклеювати паперові квіти на графічну основу; викликати в дітей бажання радувати інших; учити дітей слухати та розуміти віршований текст, відповідати на запитання за змістом; закріплювати навички користування пензликом; активізувати у словнику дітей слова віночок, оберіг, вишиванка, спідничка, чобітки; незабудки, чорнобривці, барвінок, ромашка.

Обладнання: штучні віночки зі стрічками, лялька в українському національному одязі, аркуш формату А4, на якому намальована основа для віночка; паперові квіти (ромашка, барвінок, незабудка, чорнобривці), обладнання для аплікації; квіткові серединки, на кожній з яких зображено квітку (ромашка, незабудка, чорнобривці); по шість пелюсток до кожної квітки; музичний супровід — українські мелодії на вибір вихователя.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, подивіться, які гарна лялька до нас завітала. А що в неї незвичайне? (Одяг.) А зараз ми з нею привітаємось і познайомимось. Добрий день, люба госте! Ми тобі дуже раді. А як

тебе звуть? (Вихователь говорить від імені ляльки: ≪Катруся≫. Діти називають свої імена.)

Лялька прийшли одягнена в український національний одяг. Із чого він складається? Пропоную вам пограти у гру ≪Я покажу, а ти назви≫.

Розвивальна вправа «Я покажу, а ти назви»

Вихователь показує елементи одягу ляльки, а діти називають: сорочка-вишиванка, спідничка, фартух, черевички, чоботи. Вихователь уточнює колір спідниці, чобіт тощо.

Вихователь. А що не одягла Катруся на голівоньку? (Віночок.) Подивіться, вона принесла з собою кілька віночків (показує штучні віночки, спонукає дітей роздивитися їх).

Які квіти заплели у віночок? (Ромашка, барвінок, незабудка, чорнобривці…) Я вам хочу щось розповісти. Сядьте зручно та послухайте.

Віночки для дівчаток плели з живих квітів ще бабусі ваших бабусь. Коли ваші бабусі були такі за віком, як ви, вони теж носили віночки. Віночок — це оберіг дівчини. Оберіг — це те, що оберігає людину від хвороб та негараздів. Дівчата носили віночки, поки не виростали та не виходили заміж. А ще до віночків прив’язували ось такі гарні кольорові стрічки. Про віночки в народі існують

приказки та прислів’я.

Приказки та прислів’я про віночок

У віночку калина — добра й гарна дівчина.

Віночок заплітати — долю закликати.

Гарний вінок — краса дівчини.

Вихователь спонукає дітей по кілька разів повторити

прислів’я.

Вихователь. Кожну квітку для віночка обирали не просто так: усі квіти мають своє значення. Барвінок дарує дівчині красу, ромашка вчить доброти, незабудка — розвиває зір, чорнобривці — дарують здоров’я дитині. Узагалі всі рослини дуже корисні і людям, і тваринам. Тому їх не можна просто так рвати й витоптувати. Але ви в мене дуже розумні діти й робити цього не будете.

Правда ж? (Відповіді дітей.)

А тепер послухайте віршик про віночок.

Український віночок

У віночку нашім

Різнобарвні квіти —

Символ України

І дарунок літа.

Тож усім на нього

Подивитись любо:

Гілочку зелену

Узяли у дуба.

Квіточку любистку,

Щоб усіх любили,

У барвінку листя,

Аби довго жили.

Чорнобривців квіти,

Щоб чорніли брови,

Кетяги калини —

Для краси й любові.

Є ще різні квіти

В нашім ріднім краї,

Їх веселе літо

У вінок вплітає.

(За Л. Савчук)

Вихователь. Вам сподобався вірш? Про що в ньому йдеться?

Про які квіти? (Коротка бесіда за віршем.) А зараз я пропоную вам пограти у гру ≪Склади віночок≫.

Дидактично-рухлива гра «Склади віночок»

Для гри потрібні паперові або картонні кружечки, що символізують серединки квітів. На кожному зображена квітка: ромашка, барвінок, чорнобривець, незабудка та ін. Крім того, вихователь готує паперові пелюстки для відповідних квітів.

Серединки квітів розкладені по колу, а пелюстки довільно розкидані. Діти танцюють на власний смак під українську народну мелодію. Коли музика припиниться, дитина підбігає до серединки і, глянувши , яка це має бути квітка (ромашка, незабудка, мак абощо), збирає по одній пелюстці й підкладає до цієї серединки. Кожен повинен назвати свою квітку.

Вихователь. Вам подобаються віночки? А Катруся до нас прийшли не просто так, а по допомогу. Такі гарні віночки захотіли мати всі ляльки нашої групи і навіть усі ляльки в дитсадку.

Ми можемо допомогти лялькам зробити гарні віночки. Ви згодні? (Відповіді дітей.)

Подивіться: ми з Катрусею вже підготували основу для віночка. (Показує основи для малювання — аркуші, на яких намальовані зелені кола.) Якого кольору основа для віночка? (Зеленого.) Так, тому що вінок плетуть із зеленого листя і трави.

А якого кольору квіти ми з Катрусею для вас приготували? (Білого, блакитного, жовтогарячого та червоного.) Тепер займайте свої місця і наклейте квіточки на віночок. (Самостійна робота дітей під музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.)

Які чудові віночки у вас вийшли! Ляльки будуть дуже раді. Ви молодці!

Що ми з вами сьогодні робили? Які квіти ми ≪вплели≫ у віночок? А чому віночок такий важливий для дівчини?

Підсумки заняття. Діти прощаються з Катрусею та запрошують її ще приходити в гості.

3. ТАРІЛКА ДЛЯ БАБУСІ(ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: знайомити дітей з гончарством як одним із видів народних промислів, із декоративним посудом — тарілкою; виховувати естетичний смак, бажання допомагати близькій людині; формувати патріотичні почуття на основі виховання гордості за майстерність, доброзичливість українських народних майстрів; розвивати увагу, діалогічне мовлення, образне мислення, пам’ять, дрібну моторику рук, позитивне сприйняття художньої діяльності, емоційну чутливість; учити дітей створювати візерунки за мотивами народних розписів, використовуючи елементарні способи зображення на округлій формі (крапки, мазки), створювати візерунок, чергуючи

елементи; продовжувати вчити дітей правильно користуватися пензликом; вимивати його,змінюючи фарбу; закріплювати знання дітей про геометричну форму — круг, про кольори (синій, червоний, жовтий); активізувати в словнику дітей слова тарілка, синій, червоний, жовтий, круг.

Обладнання: зразок прикрашеної тарілки, паперові тарілки для прикрашання (жовтого кольору), гуаш синього та червоного кольорів; пензлики, серветки, склянки для води; декоративна тарілка, тарілка без візерунка; зображення декоративних тарілок із парними тай непарними візерунками.

ХІД ДІЯЛЬНОСТІ

Вихователь. Діти, скажіть, а ви любите своїх бабусь? (відповіді дітей.) Бабусі вас також дуже люблять. Вони розповідають вам казочки, гуляють з вами, пригощають чимось смачненьким.

А сьогодні я пропоную вам зробити бабусі подарунок. Згодні? (Відповіді дітей.)

Подарунок у нас буде непростий. (Виставляє декоративну тарілку.) Вам подобається така тарілка? (Відповіді дітей.) Її розмалював народний майстер у своїй майстерні. А ось іще кілька тарілок — усі їх зробили українські майстри. Подивіться, які гарні на них візерунки. Що на намальовано на тарілці? (Квіти.) З давніх-давен в Україні гончарі робили ось такі миски й тарілки. А інші майстри розписували їх гарними яскравими візерунками.

А ось таку тарілку намалювала я (виставляє зразок). Вона вам подобається? (Відповіді дітей.) Що на ній намальоване? (Діти разом із вихователем розглядають зразок, називають форму, кольори, елементи візерунка.) Пропоную вам розмалювати для бабусь такі тарілочки (показує основи тарілок). Якої вони форми? (Круглої.) А спершу пограємось у гру ≪Знайди пару≫.

Дидактична гра «Знайди пару»

Для гри потрібні 8 картинок із зображенням декоративних тарілок, які утворюють 4 пари з однаковим візерунком. Вихователь звертає увагу дітей на картинки і пропонує розібрати їх за парами.

Вихователь. Дуже гарно ми погралися, а тепер перед роботою розімнемо наші пальчики.

Пальчикова гімнастика «Тарілка для бабусі»

Ми тарілочки зробили

Для бабусь хороших, милих.

(Малювання вказівними пальцями кола в повітрі.)

Щоб був кращим подарунок,

Намалюймо ми візерунок.

(Ритмічне стискання і розтискання кулачків.)

Вихователь. А зараз подивіться, як ми будемо прикрашати наші тарілочки. (Вихователь показує та пояснює прийоми роботи. Уточнює кольори паперових тарілок, фарби для візерунка.

Звертає увагу на ритмічність повторення елементів візерунка.

Нагадує дітям, як правильно тримати пензлик, набирати фарбу, промивати пензлик.)

Тепер, сідайте, будь ласка, і починайте робити подарунки-тарілочки. Не поспішайте, будьте охайними. (Самостійна робота дітей. Вихователь застосовує індивідуальний і диференційований підходи.) Які гарні у вас вийшли тарілочки! Вам сподобалось їх прикрашати? Чи подобається вам робити людям подарунки? А що вам найбільше сподобалось сьогодні на занятті? (Відповіді дітей.)

Зараз ваші тарілочки ми вивісимо на виставку, щоб усі могли помилуватись, а ввечері ви їх подаруєте своїм близьким.

Підсумки заняття.

4. МОЯ СІМ’Я (ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ,ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ)

Освітні завдання: продовжувати формувати в дітей уявлення про сім’ю як про близьких і рідних людей, які допомагають одне одному, люблять одне одного і шанують; виховувати любов та повагу до своєї сім’ї, патріотичні почуття (бажання захищати й шанувати членів своєї сім’ї), почуття гумору; розвивати увагу, пам’ять, зв’язне мовлення, логічне мислення, творчу уяву, емоційну сферу, вміння чути, фонематичний слух, дрібну моторику рук; силу, тембр, інтонаційну виразність голосу; закріплювати в дітей уявлення про рідних людей; вправляти в читанні віршів напам’ять, у відгадуванні загадок; продовжувати вчити дітей утворювати пестливі слова, узгоджувати прикметники з іменниками; активізувати словник дітей за темою, ввести в активний словник назви сім’я, родина.

Обладнання: ілюстрація «Моя сім’я», іграшка-равлик, зображення багатоповерхівки й одноповерхового будинку.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, до нас сьогодні завітав дуже милий гість.

Відгадайте про нього загадку.

Онде гість наш повзе,

Свою хатку везе.

Хатка в гостя чудна —

На спині вона.

Коли він відпочиває,

Ріжки й ніжку в ній ховає.

(За К. Перелісною)

(Вихователь дістає іграшкового равлика.)

У равлика рідна домівка завжди з собою. І в усіх-усіх птахів, звірів, комашок є свої домівки. А у вас є домівки? (Виставляє картинки багатоповерхового будинку й одноповерхового.)

У яких будинках ви живете? А хто ще живе з вами? (Відповіді дітей.) Як назвати одним словом людей-родичів, які живуть разом? Відгадайте загадку.

Мама, тато, дід, бабуся —

всіх назву, не помилюся.

Старший брат, сестра і я —

отака у нас… (сім’я).

Бесіда за ілюстрацією «Моя сім’я»

• Як вигадаєте, хто тут намальований?

• Хто що робить на картинці?

• Якими лагідними словами можна звернутися до своїх рідних?

Дидактична вправа «Скажи ласкаво»

Мама — матуся, матусенька, ненька, матінка, мамуся.

Тато — татусь, татусик, татко, таточко.

Дід — дідусь, дідусик, дідусенько.

Бабуся — бабусенька, бабусечка.

Сестра — сестричка, сестриченька, сестронька.

Брат — братик, братичок.

Вихователь. В Україні завжди шанобливо ставилися до сім’ї до старших членів родини. Старалися допомагати старшим, піклуватися про молодших членів сім’ї.

Діти, послухайте вірш про бабусю.

Бабусині казки

У бабусі руки вмілі,

А казки — чудові, милі.

Миготять в повітрі спиці,

За клубочком скаче киця.

А нитки все в’ються, в’ються,

А казки рікою ллються…

Ляжу в ліжко, та не спиться —

Нову казку в’яжуть спиці.

(В. Зінченко)

Бесіда за змістом вірша.

Вихователь. Скажіть, а як бабусі піклуються про вас? (Відповіді дітей.) Кого ви називаєте словом рідний? (Відповіді дітей.)

Пальчикова гімнастика «Моя сім’я»

Діти по черзі загинають пальці на руках.

Мама, тато, дід, бабуся —

Всіх назву, не помилюся.

Старший братик і сестричка —

В нас сімейка невеличка.

Не спиняйте, бо зіб’юся:

Мамо, тато, дід, бабуся,

Старший брат, сестра і я —

Отака моя сім’я.

(В. Гринько)

Вихователь. А тепер розкажіть про членів вашої сім’ї. (Розповідають 3–4 дітей за бажанням.) Як ви допомагаєте мамі, бабусі, дідусеві? А як ви святкуєте свята всією сім’єю? (Обговорення.)

Ви згодні, що сім’я та близькі люди дуже нам потрібні? Пропоную вам вивчити віршик про сім’ю. (Вихователь читає віршик-забавлянку, діти повторюють двічі-тричі.)

Перший пальчик — наш дідусь,

Другий пальчик — то бабуся,

Третій пальчик — наш татусь,

А четвертий — то матуся,

А мізинчик — я — малюк,

Заховався я отут.

Підсумки заняття.

5. БАБУСЯ ПРИЇХАЛА (ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ,ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ)

Освітні завдання: виховувати любов до бабусі, бажання допомагати їй; формувати сімейні цінності, елементи патріотичного виховання на основі любові та пошани до членів своєї родини; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення, дрібну моторику рук; закріпити назву рідного міста, вулиці, на якій стоїть дошкільний заклад; знайомити зі способами приготування різноманітних страв; учити рахувати до трьох. Викликати бажання допомагати іншим; словникова робота (млинці, борошно, молоко, яйця, сметана, мед, онуки, онучки).

Обладнання: хустка, фартух та окуляри для бабусі, картинки з зображенням бабусі з онуками, пирога, млинців; готові млинці для частування, паперові серветки.

Попередня робота: розучування забавлянок.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь заходить до кімнати, перевдягнений бабусею (окуляри, фартух, хустка).

Бабуся. Добрий день, малята! Куди це я потрапила? До дитсадка? А як називається ваше місто? (Відповіді дітей.) А на якій вулиці розташований ваш дитсадок? (Відповіді дітей.) Отже, я правильно приїхала, бо збиралася саме до вас у гості.

А чи знаєте ви, звідки я до вас приїхала? (Діти висловлюють припущення. Бабуся говорить, що вона приїхала з села.)

А у вас є бабусі? Вони живуть в селі чи в місті? Ви до них часто в гості ходите? А чим вас пригощають ваші бабусі? (Відповіді дітей.)

Я дуже люблю частувати своїх онучків млинцями. Знаєте, як їх приготувати? (Обговорення.)

Дидактична гра «Що зайве?»

Вихователь виставляє предметні картинки: борошно, яйця, цукор, мед, сметана, молоко, вершкове масло, риба, горох, рисова крупа. Діти вибирають те, що потрібно для млинців.

Бабуся. Ой, які ви молодці, все знаєте. А чи знаєте ви, що млинці, налисники — це народні українські страви? Їх дуже люблять в Україні й печуть із давніх-давен. Ще моїй бабусі пекла

млинці її бабуся. А хочете, я для вас сьогодні спечу млинці? Ось такі (виставляє картинку з зображенням млинців). Тільки я вже старенька, мені важко поратись на кухні. Допоможете мені? (Відповіді дітей.) Спочатку треба замісити тісто.

Пальчикова гімнастика «Місимо тісто»

Літи виконують рухи відповідно до тексту.

***

На сметані, на яйці

Тісто зробим на млинці.

Напече нам мама їх,

Гаряченьких та смачних.

***

Тісто ми взяли у мами,

Тісто м’яли ми руками.

Пирогів напечемо,

Зі сметаною з’їмо.

Бабуся. Ось ми вже й замісили тісто. А тепер, поки млинці пектимуться, пропоную вам ще погратися Мої онуки дуже люблять ось такий пиріг (Показує картинку з зображенням пирога.)

Та поки я їхала, мій пиріг розламався. (Зображення пирога, розрізане на три частини.) На скільки частин він розламався? (На три.) Допоможете мені його зібрати? (Вихователь спонукає дітей до позитивної відповіді.)

Розвивальна гра «Склади пиріг»

Кожна дитина отримує три частини пирога та складає цілий.

Для дітей, яким виконати це завдання буде занадто легко, можна розрізати пиріг на чотири частини.

Бабуся. Молодці. Наші млинці вже готові, тільки їм треба охолонути. А ми поки ще пограємося.

Забавлянка «Оладки»

Ладусі, ладки,

(Долонька гладить долоньку.)

Ми спекли оладки.

Спекли їх рівно п’ять:

(Загинаємо по черзі пальці.)

Один киці треба дать,

Один мамі ми дамо,

Інші ми самі з’їмо.

Бабуся. А ще я вам привезла фотографію моїх онучків (пока- зує картинку з зображенням бабусі з онуками). Подивіться, які в мене гарні онучки. Здогадайтеся, як їх звуть! (Бесіда.) Наші млинці вже зовсім готові, пригощайтесь. А мені вже час додому, в село. Мене вже мої онучки зачекалися. До побачення!

Вихователь виходить, знімає атрибути персонажа й повертається. Діти пригощаються млинцями.

Вихователь. Хто приходив до вас у гості? Що цікавого ви робили з бабусею? Бабуся питала вас, як називається наше місто й вулиця. Що ви їй відповіли? (Тощо).

Підсумки заняття.

6. ВЕСНЯНА ПТАШКА (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з народними святами та звичаями; виховувати інтерес до народних свят, почуття патріотизм на основі поваги та любові до природної краси рідного краю, бажання зробити приємне близьким людям, охайність; розвивати увагу, навички спілкування

з дорослим, діалогічне мовлення, образне мислення, образну уяву, пам’ять, дрібну моторику рук, відчуття форми, ритму, позитивне ставлення до спільної діяльності з педагогом, сенсорні здібності; учити дітей декорувати площинні зображення пташок елементарними способами (лініями, крапками, мазками); дати дітям елементарні знання про жайворонка, його зовнішній вигляд; закріпити диференціацію кольорів (жовтий, червоний, синій); словникова робота (жайворонок, пташка, весна, червоний, жовтий, зелений, голова, крило).

Матеріал: аудіозапис пісні жайворонка, зображення жайворонка, кошичок із печивом у формі пташок, столик для частування, чашки з узваром, паперові серветки; аркуші формату А5 з зображенням пташки жовтого кольору (для розмальовування), гуаш червоного та синього кольорів, пензлики, склянки з водою, серветки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на килимі.

Вихователь. Діти, послухайте — хто це співає? (Вихователь вмикає запис співу жайворонка.) Це голос весняної пташки —жайворонка. Ось він який (показує ілюстрацію з зображенням жайворонка). Вам сподобалося, як співає ця пташка? Послухайте ще раз. (Діти слухають запис повторно.) Як ви гадаєте, про що співає жайворонок? (Відповіді дітей.) Він співає про те, що при- йшла весна, надворі потеплішало і жайворонок повернувся додому з далеких країв. Послухайте про нього віршик.

В небі жайворонки в’ються,

Заливаються-сміються,

Грають, дзвонять цілий день,

І щебечуть, і співають,

І з весною світ вітають

Дзвоном радісних пісень.

(О. Олесь)

А ще в Україні печуть печиво у вигляді пташок, щоб весна прийшла раніше. Це печиво так і називають — жайворонки. Погляньте, яке воно гарне (виставляє кошичок із печивом). Хочете його покуштувати? Тоді сідайте за цей столик. (Діти пригощаються печивом із узваром.)

Вам сподобалось печиво? А як воно називається? (Відповіді дітей.) А ще було заведено таких пташок розмальовувати й дарувати своїм близьким. Хочете порадувати ваших мам і тат? (Відповіді дітей.) Я приготувала для вас ось таких пташок і зараз навчу вас їх прикрашати. (Показує аркуші з зображенням пташок для розмальовування.) Та спочатку ми трошки пограємось.

Пальчикова гімнастика «Пташенята в гнізді»

Полетіла пташка-мати (Руки в сторони, імітація рухів крил.)

Малюкам жуків шукати. (Долонька гладить долоньку.)

А малята не літають — (Руки біля плечей, рухи долоньками, як крилами.)

Із гніздечка виглядають.

Вихователь. Якого кольору наші пташки? (Жовтого.) Якого кольору фарби я приготувала? (Червоного, синього, зеленого.)

Вихователь демонструє дітям зразок виконаної роботи, звертає увагу на кольори, ритмічність тощо. Далі показує та пояснює прийоми роботи, нагадує правила тримання пензлика, користування ним, звертає увагу на охайність. Далі діти розпочинають самостійну роботу. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.

Вихователь. Що ж, у вас вийшли дуже гарні жайворонки.

Увечері ви їх подаруєте вашим близьким. А вам вони подобаються?

А що найбільше сподобалось сьогодні на занятті? (Відповіді дітей.)

Вихователь організовує виставку робіт.

Підсумки заняття.

/Files/images/karta_ukraini.jpg

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ ІЗ ДІТЬМИ СЕРЕДНЬОЇ ГРУПИ

1. МІЙ ДОШКІЛЬНИЙ ЗАКЛАД, МІЙ РАЙОН

(ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: виховувати повагу до працівників закладу, шанобливе ставлення до їхньої роботи, гордість за свій заклад, район, у якому живе дитина, як основу патріотичного світогляду; продовжувати знайомити дітей з роботою працівників дошкільного закладу; учити звертатися до них на ім’я та по батькові, називати на «Ви»; продовжувати знайомити дітей зі старовинним побутом українців; розвивати образне мислення, діалогічне та зв’язне мовлення, пам’ять, просторову орієнтацію, загальну моторику; закріплювати вміння дітей орієнтуватися у деяких приміщеннях дошкільного закладу; вправляти дітей у розгадуванні загадок; увести в активний словник назви різних професій працівників дошкільного закладу.

Матеріал: іграшка-домовик, фотографії дітей групи, лист-запрошення на екскурсію по закладу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на стільчиках.

Вихователь. Ой, хтось у куточку шарудить! Хто ж там? Це домовичок прийшов до нас у гості. (Дістає іграшку-домовичка.)

А ви знаєте, хто такі домовики? Наші предки вірили, що в кожній хаті живуть казкові істоти — домовики. Вони допомагають людям, полегшують їм роботу, наглядають за маленькими дітьми, бережуть сімейне щастя. Для того щоб домовик не пішов з хати, не забрав щастя з собою, їм залишають у мисочці молока та здоби.

А цей домовичок живе в нашому дитсадку.

А що це він нам приніс? (Показує лист-запрошення.) Це запрошення на екскурсію по нашому дошкільному закладу. Підемо на екскурсію разом з домовиком? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Діти, а що таке дошкільний заклад? Навіщо він потрібний? Розкажіть домовичкові. (Бесіда. Діти показують свої фотографії та називають свої імена.)

Діти, а хто працює в нашій групі? Що вони роблять? (Діти називають імена та по батькові вихователів, помічника вихователя, розповідають про те, що вони роблять.)

Домовичку, це наша група, а називається вона… А зараз домовик запрошує нас оглянути весь наш заклад. (Діти йдуть по закладу, заходячи в різні приміщення. Вітаються з працівниками, знайомляться з ними.)

Перша зупинка — харчоблок

Вихователь. Діти, це харчоблок. Як тут смачно пахне! А хто ж тут працює?

На кухні, наче боровик,

Надів біленьку шапку.

Готує нам він холодник

І запікає бабку.

Смачний зготує він пиріг,

Чудову кашу манну.

Він дбає про здоров’я всіх, —

Йому подяка й шана! (Кухар.)

(За М. Познанською)

Кухар вітається з дітьми, показує 1–2 нескладних процеси. Діти дякують кухарям і йдуть далі.

Друга зупинка — медичний кабінет

Вихователь. Це медичний кабінет. Хто тут працює?

Тьотя в білому халаті

Знає, як нас лікувати.

Хтось упав, забився, може?

Тут вона нам допоможе. (Медсестра.)

Медичний працівник вітається з дітьми, оглядає їх, показує знайомі ліки: зеленку, йод тощо. Діти дякують медичним працівникам за їхню працю та йдуть далі.

Третя зупинка — зала

Вихователь. Це приміщення вам дуже добре знайоме. Розкажіть про нього. (Діти розповідають. Вихователь уточнює в дітей ім’я та по батькові музичного керівника.) Тут ми з вами трохи відпочинемо.

Фізкультхвилинка «Дитячий садок»

Діти виконують рухи відповідно до тексту.

У садочку в нас малята

Можуть стати всі на п’яти.

Разом дружно покрутитись,

Вправо, вліво нахилитись.

Знову стати, потягнутись,

Одне одному всміхнутись.

Вихователь. Ідемо далі. Наступна зупинка… Що ж це так шумить? (Діти висловлюють свої думки.) Так, це пральна машина.

А працює тут праля. Зараз ми з нею познайомимось… (Діти знайомляться з пралею, вона їм показує чисті рушнички, постільну білизну тощо.)

Діти, подивіться у вікно. Хто це там прибирає наш двір?

Рано-вранці для діток

Розчищає він пісок.

Щоб було безпечно гратись,

Має він сміття прибрати. (Двірник.)

Так, це двірник. Звуть його… (називає ім’я та по батькові двірника). Він дуже старається, щоб на нашому подвір’ї було завжди чисто і красиво.

А тепер зайдемо в гості до нашого завідувача. Привітайтеся з ним (нею). Як його (її) звуть? Що він (вона) робить у закладі? (Коротка бесіда з завідувачем.)

Вихователь читає вірш про дитсадок.

Дитсадок — веселий дім,

Тут робота є усім.

Тут майструють,

Тут будують,

Лисові хвоста малюють,

З пластиліну ліплять вовка.

Швидко шиють нитка й голка,

А тому батьки і мами,

І сестрички із братами,

І бабусі, й дідусі —

Дитсадочок люблять всі.

(П. Король)

Вихователь. Роздивилися наш дитсадок? Тож повертаймося до нашої групи. Дякуємо тобі, домовичку, що запросив нас

на екскурсію. Ми теж хочемо тобі дещо розповісти… Малята, домовик не виходить із будівлі дитсадка і не знає нічого про наш район. Розкажіть йому!

• Як називається вулиця, на якій розташований наш дошкільний заклад?

• Як називаються вулиці, на яких розташовані ваші домівки?

• Які цікаві місця є поблизу нашого закладу?

• Де ви любите гуляти з вашими мамами, друзями?

Діти відповідають на запитання. Пропонують домовикові ще завітати до них у гості.

Підсумки заняття.

2. МІСТО, В ЯКОМУ Я ЖИВУ (ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ,

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей із рідним містом, його визначними місцями, ознайомити дітей з історією міста і походженням його назви; виховувати інтерес до рідного міста, гордість за нього як основу формування патріотичного світогляду; учити дітей розповідати простимреченнями; розширити уявлення про міський транспорт; розвивати образну пам’ять, наочно-образне мислення; формувати правила ввічливої поведінки в транспорті; увести в активний словник назви видатних місць, видів транспорту; узагальнювальне слово транспорт.

Обладнання: світлини з визначними місцями міста, кашкет машиніста, картинка з зображенням метро.

Попередня робота: кілька дітей із допомогою вихователя готують короткі розпо- віді про місто.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на стільчиках.

Вихователь. Діти, сьогодні я хочу запросити вас у дуже цікаву подорож нашим містом. Як називається наше місто? (Відповіді дітей.) А ви знаєте, чому він так називається? (За можливості вихователь розповідає дітям про походження назви рідного міста (якщо це походження досить ясне).)

Походження назв деяких міст України

Вінниця — цим словом в українській мові раніше називали завод, де переробляли виноград.

Дніпропетровськ — походить від назви річки Дніпро, на якій розташоване місто.

Євпаторія — походить від грецького слова євпатор — благородний.

Житомир — за легендою, так звали засновника міста.

Запоріжжя — назва походить від словосполучення за порогами. Вище від міста, біля знаменитих дніпровських порогів на острові Хортиця, була розташована Запорозька Січ — центр українського козацтва. Річкові пороги — це кам’янисті підвищення на дні річки, що перепиняють її течію.

Івано-Франківськ — місто назване на честь великого українського поета Івана Франка.

Київ — вважається, що назва походить від імені його засновника Кия. За одними легендами Кий був перевізникам через Дніпро, за іншими — князем.

Кривий Ріг — у цій назві слово ріг означає не ріг тварини, а яр або мис.

Луганськ — назване від річки Лугань, на якій воно розташоване.

Луцьк — походить від слова лука — ≪вигин річки, річкова затока≫.

Львів — походить від імені Лев (чий? — Львів). Так звали князя, який побудував міські мури.

Маріуполь — походить від імені Марія і грецького слова поліс — ≪місто≫.

Мукачево — існує кілька легенд про походження назви:

1. Походить від угорського слова мунко, що означає ≪робота≫.

2. Від слова мука. За легендою, в сиву давнину в цій місцевості правив жорстокий князь. Він наказав місцевим жителям насипати високу гору і на ній збудувати замок. Люди носили на собі землю й каміння, працювали без відпочинку. З того часу місце, де народ працював у муках, почали називати Мукачево, замок — Мукачівським, а гору – Замковою.

3. За переказами неподалік на річці стояв водяний млин, де перемелювали зерно, тому назву міста пов’язують також зі словом мука (борошно).

4. Походить від чоловічого імені Мукач.

Миколаїв — місто було центром суднобудування на Чорному морі. Назва походить від назви корабля ≪Святий Миколай≫, який був першим спущений на воду.

Нікополь — від імені грецької богині перемоги Ніки і грецького слова поліс.

Одеса — назване на честь давньогрецького міста Одесос.

Полтава — можливо, назва міста Полтави походить від назви річечки Лтава, правої притоки Ворскли.

Прилуки — розташоване біля луки (лука — вигин ріки).

Рівне — можливо, назва походить від слова рів, або назване так через рівнинну місцевість, на якій розташовано місто.

Севастополь — від грецьких слів себастос — ≪величний, царський≫ і поліс — ≪місто≫.

Суми — про походження назви цього міста існує кілька легенд. Одна з них розповідає, що якось козаки переправлялись через річку Псьол і впустили у воду сумки із золотом. Частина козаків залишилась на березі річки й тривалий час намагалась дістати золото з річкового дна. Діставши частину скарбу, козаки заснували на ті гроші місто, яке назвали Суми. Тому в центрі міста стоїть пам’ятник сумці із золотом — ≪засновниці≫ міста. Але найімовірніше, що ця назва походить від назви річки, адже Суми було засновано на правому березі Псла, саме там, де в Псьол вливалась річка Сума, яка, у свою чергу, приймала тут у себе річку Сумку.

Тернопіль — можливо, походить від терен і поле, тобто означає ≪степ, який заріс терном≫.

Трускавець — назва походить від назви річки Трускава, на якій розташоване місто.

Ужгород — в основі лежить назва річки Уж і слово город — ≪укріплене місце≫.

Харків — більшість істориків вважають, що місто отримало назву від річки Харків. Можливо, це вона походить від слова з давньої іноземної мови харкобе, що означає ≪мілководна річка≫. Існує також легенда, що місто названо від імені одного з перших поселенців — козака Харитона, або Харька.

Херсон — назване на честь давнього міста Херсонес.

Хмельницький. Спочатку місто називалося Плоскирів. Вважають, що ця назва утворилася від назв двох річок — Плоска і Рів.

Пізніше місто отримало назву Проскурів, яка пов’язана зі словом проскура. Так називається хлібець, який використовують під час обрядів у церкві. Сучасна назва міста — на честь Богдана Хмельницького, гетьмана України, керівника визвольної боротьби українського народу.

Черкаси — це місто виникло як поселення козаків, яких ще називали черкаси, або черкеси.

Чернігів — легенди пов’язують походження назви міста з іменем князя Чорного бо княгині Чорної. Припускають також, що назва походить від імені Черніг.

Чернівці — в основі назви лежить ім’я Чорний із частинкою -івці, що означає мешканців певного міста. Припускають, що назва міста походить від велелюдного міста-фортеці, що мало назву Чернь або ≪чорне місто≫, збудованого на лівому березі річки Прут.

Можливо, ця назва походила від чорних дубових, перекладених чорноземом, стін фортеці.

Ялта — назва походить від давньогрецького слова ялос — ≪берег≫.

Вихователь. Ви готові до подорожі нашим чудовим містом? (Відповіді дітей.) А на чому ми можемо вирушити в подорож? (Діти називають можливі варіанти міського транспорту.) Я загадаю загадку, а ви відгадаєте, яким транспортом ми скористаємося першим.

Під землею, в глибині —

Стукіт, грюкіт і вогні.

Швидко їдуть поїзди —

Той туди, а той сюди —

У підземних коридорах.

Ми на місці будем скоро! (Метро.)

Вихователь. Правильно. А ось і метро. Спускаємось на рухомих сходах — ескалаторі — до поїзда. Заходимо в поїзд. Ми всі його пасажири, а машиністом сьогодні буде Сашко. Вирушаємо! Ось і перша зупинка. А що це за зупинка — треба відгадати.

Дитина. Сюди потрапляють люди, які щойно приїхали до нашого міста. Звідси можна поїхати на поїзді, автобусі, маршрутці.

Це обличчя нашого міста. (Вокзал.)

Вихователь демонструє слайд-ілюстрацію з зображенням міського вокзалу.

Вихователь. Щоби продовжити нашу подорож, ми маємо пересісти на інший транспорт. Що це за транспорт? Відгадайте загадку.

Гляньте: просто серед міста

Цей вагон по рейках їздить.

Дзеленчить: ≪Давай сідай!

Не чекатиме… (трамвай)≫.

Тож заходьте у вагон трамвая. Скажіть, а кому треба поступатися місцем у транспорті? (Відповіді дітей.)

Ось ми і приїхали. Наступна зупинка і наступне завдання.

Пропоную вам пограти у гру ≪Розрізні картинки≫. Зберіть дуже красиве визначне місце нашого міста.

Розвивальна гра «Розрізні картинки»

Діти отримують картинки із зображенням відомої міської пам’ятки, розрізані на 5–6 частин. Працюючи у групах, малята мають зібрати картинки.

Вихователь. Тепер поїдемо далі. Відгадайте наступний транспорт.

На трамвай він схожий трохи,

Бо обидва мають роги.

Тільки рейок він не просить —

По асфальту їде просто. (Тролейбус.)

Так, ось і тролейбус. (Показує ілюстрацію-слайд із зображенням тролейбуса.) Про наступну зупинку нам розповість Оленка.

Дитина. Це найбільша площа нашого міста. На ній проходить багато свят: День міста, День Незалежності. Перед Новим роком тут ставлять красиву ялинку. (Діти називають центральну площу міста. Вихователь показує відповідну ілюстрацію.)

Вихователь. На цій зупинці ми пересідаємо на ще один вид транспорту. На який? Відгадайте!

Яскрава їде хатка

По місту на колесах,

Дорослі і малятка

У хатці їдуть весело.

Ця хатка має номер

І має свій маршрут.

У гості чи додому

Тебе в ній підвезуть. (Автобус.)

Знаєте, куди ми приїхали автобусом? Це місце люблять усі діти, тут багато атракціонів і веселощів. Здогадалися? Це наш центральний парк розваг. Ви бували в ньому? Ви там бачили? На чому каталися? Хто вас туди возив? (Бесіда про парк розваг.)

Подорож містом була дуже цікавою, та нам уже час повертатися до дитсадка. На якому транспорті ми подорожували? Де побували? Чи подобається вам наше рідне місто? Чому ми можемо ним пишатися?

Бесіда про заняття і рідне місто.

Підсумки заняття.

3. МОЯ УКРАЇНА (ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ,

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК)

Освітні завдання: формувати патріотичні почуття на основі бесіди про рідну країну; продовжувати знайомити дітей із державними символами України, її розташуванням на мапі, з державними кордонами; учити знаходити на мапі Україну та її столицю; розвивати мислення, пам’ять, увагу, мовлення; вправляти у слуханні та розумінні віршованого тексту; розширити словниковий запас дітей відповідно за темою, уявлення дітей про рідну країну, її велич і красу; ознайомити дітей із глобусом, із мапою України; виховувати інтерес до своєї країни, почуття гордості за неї; увести в активний словник дітей слова за темою.

Обладнання: глобус, мапа України, зображення Державного Герба та Прапора, пазл «Український прапор», маленький прапорець державних кольорів, синій маркер, мультимедійне обладнання, слайди «Моя Батьківщина — Україна», слайд із зображенням барвінку.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на стільчиках.

Вихователь. Мої любі малята, я хочу вам загадати загадку про дуже гарну квітку, яка росте в Україні.

Лист зелений і міцний,

Сніг для нього не страшний.

А коли весну стрічає,

Сині очі розкриває. (Барвінок.)

Так, це барвінок. Подивіться, який він гарний. Барвінок — один із символів українського народу.

Діти, скажіть, а що таке Україна? (Протягом бесіди вихователь підводить дітей до висновку, що Україна — це держава, країна, у якій вони живуть.) Україна — це наша Батьківщина, і ми маємо знати її кордони, державні символи, історію та побут українського народу. Послухайте вірш І. Січовика ≪Рідний край≫.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

Про що цей вірш? (Відповіді дітей.) Так, цей вірш про нашу Батьківщину — Україну.

Україна — велика й незалежна держава. На її території височіють гори, зростають могутні ліси, шумлять води морів та річок, зеленіє трава на луках. В Україні багато великих міст, малих містечок та селищ. Подивіться на мапу і обведіть на ній кордони України. (Кілька дітей по черзі обводять кордони країни маркером.) А як називається найголовніше місто України, столиця нашої Батьківщини? (Відповіді дітей.)

Подивіться на глобус. Глобус — це маленьке зображення нашої планети Земля. Зараз ми знайдемо на глобусі нашу країну та її столицю — місто Київ. Київ — дуже велике місто. У народі кажуть: ≪Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить≫. Як ви розумієте це прислів’я? (Бесіда за прислів’ям.)

Діти разом із вихователем підходять до глобуса, знаходять Україну та позначають Київ прапорцем. Вихователь читає вірш про Київ.

Наша столиця

Чудовий день. Ясна пора.

Легенький вітерець повіяв.

На кручах сивого Дніпра

Стоїть столиця наша — Київ.

Летить у небі голуб-птах,

Над ним хмарки, немов пір’їни,

Тріпоче синьо — жовтий стяг,

Як вільне серце України.

(А. Камінчук)

Вихователь. Кожна країна у світі має столицю, державні символи, традиції, історію. У кожної країни є люди, які її прославили. Діти, які державні символи ви знаєте? (Відповіді дітей.

Вихователь показує прапор чи ілюстрацію з його зображенням.)

Якого кольору наш прапор? А ви знаєте, що означають ці кольори? (Відповіді дітей.) Поєднання на прапорі жовтої й блакитної смужок символізує жовті лани під ясним небом. (Вихователь зачитує вірш про український прапор.)

Прапор

Синій, як море, як день, золотий —

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

(О. Олесь)

А ще у нашої держави є герб. Подивіться на нього. (Вихователь показує зображення Герба України і читає вірш.).

Наш герб

Наш герб — тризуб.

У ньому сила

Отця небесного і Сина…

Тризуб — немов сім’я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вольній, новій.

(За В. Пароновою)

Вихователь показує презентацію з 5–6 слайдів, коментуючи її:

1) Прапор та Герб України;

2) природні багатства країни;

3) українці в національних костюмах;

4) Хрещатик;

5) майдан Незалежності.

Підсумки заняття.

4. НАРОДНІ МАЙСТРИ (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: виховувати інтерес та повагу до народної творчості, патріотичні почуття на основі знайомства з народним мистецтвом рідної країни; продовжувати знайомити дітей із народними промислами українського народу; викликати бажання наслідувати майстрів; розвивати мислення, мовлення, увагу, уяву, творчість, дрібну моторику рук, самостійність, фантазію, відчуття ритму, кольоросприйняття; стимулювати інтерес до декоративного малювання, заохочувати дітей до створення робіт за мотивами народних промислів; продовжувати вчити дітей малювати рослинні орнаменти, складаючи ритмічний візерунок, створювати декоративний розпис із натури; вправляти дітей у читанні віршів напам’ять; активізувати словник дітей за темою, ввести в активний словник слова Опішня, кераміка, орнамент, гончар.

Обладнання: зразки опішнянської кераміки, затоновані паперові тарілки, гуаш, пензлики, вода, серветки; картинка — гончар за роботою.

Попередня робота: ліплення посуду, тонування форми — тарілочки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь звертає увагу дітей на виставку опішнянської кераміки.

Вихователь. Усі ці зразки посуду зроблені у Опішні. Опішня — це старовинне козацьке містечко на Полтавщині. З давніх часів тут жили майстри, які робили з глини різний посуд, іграшки, а потім розписували його у своїй неповторній манері. Українські гончарі виробляли різноманітний посуд для приготування, зберігання й подавання до столу всіляких страв: горщики, миски, глечики, макітри, барильця. Робили вони й декоративний посуд — такий, що використовують не для куховарства, а для прикрашання оселі. Виготовляли також дитячі іграшки.

Спочатку гончар готував глину, перемішуючи її з водою. Потім глину збивали спеціальним молотом, через день чи два її місили руками або ногами. Після виготовлення виробу його ставили підсихати, потім розписували й наносили захисний шар, щоб фарба не потріскалась, а виріб блищав. Потім ще випалювали у спеціальній пічці — горні.

Що вам найбільше подобається на виставці? Чому? (Відповіді дітей.)

Пропоную вам сьогодні стати справжніми майстрами і розписати тарілочки, які ми з вами приготували. Та спочатку пограємося з пальчиками.

Пальчикова гімнастика «Ми — гончарі»

Діти виконують рухи відповідно до тексту.

Гончарями щоб нам стати,

Треба пальці розім’яти.

Спершу глину треба м’яти,

Потім стовпчики скачати.

Далі кришку додамо,

Ще і ніжки зліпимо.

Вихователь показує та пояснює прийоми роботи. Звертає увагу на ритмічність повторення елементів візерунка, кольори, які використовують майстри.

Самостійна робота дітей під музичний супровід. За потреби вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.

Вихователь. Поки наші тарілочки підсихають, послухайте віршик про чарівну тарілочку.

Котилася тарілочка

По крутій горі,

Забавляла любих діток

У моїм дворі.

Нам тієї тарілочки

Чому не любить —

Хорошая, золотая

І як жар горить.

Прийшла баба — сама чорна

І чорний жупан, —

Заховала тарілочку

У синій туман.

(Л. Глібов)

Про яку золоту тарілочку розповідається у вірші? (Про сонце.)

А що це за баба в чорному жупані? (Це ніч.)

Які гарні тарілочки вийшли, наче у справжніх майстрів. Скажіть, яка тарілочка найбільше схожа на зразок? А яка найохайніша? На якій тарілочці весь візерунок намальований правильно?

(Відповіді дітей.)

Організація виставки дитячих робіт.

Підсумки заняття.

5. РІЗДВО ЙДЕ, РАДІСТЬ НЕСЕ! (ІНТЕГРОВАНЕЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з народними святами; виховувати патріотичні почуття на основі бесіди про народні календарні свята і традиції, цікавість до народних календарних свят; художній смак, самостійність, ініціативність; продовжувати розвивати в дітей дрібну моторику рук, загальну моторику, діалогічне мовлення, образне мислення, образну уяву, відчуття форми та ритму, емоційну чутливість, сенсорні уявлення, творчість; спонукати дітей до створення вітальної листівки своїми руками; розширити знання дітей про поширений спосіб привітання — листівку; вправляти дітей у читанні напам’ять малих форм фольклору (щедрівки); продовжувати вчити розрізати квадрати по діагоналі, щоб отримати два трикутники, створювати сюжетну композицію технікою колажу; підтримувати прагнення самостійно комбінувати знайомі прийоми декорування

різдвяної листівки (ялинка, дзвоник, фігурка ангела); активізувати у словнику дітей слова та словосполучення Різдво, вітальна листівка, дзвоник, ангел, ялинка, квадрат, трикутник.

Обладнання: прикрашена ялинка, аркуш цупкого паперу формату А5 світлих кольорів, готові елементи (ангел, дзвоник, бантики, різдвяна зірка), квадрати зеленого кольору (для розрізання), кольорові серветки, клей, ножиці, пензлики, серветки для наклеювання; ілюстрація — сім’я за різдвяним столом.

Попередня робота: розгляд новорічних та різдвяних листівок, розучування та розігрування різдвяних колядок, щедрівок, вивчення тематичних віршів.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять на килимі.

Вихователь. Вихователь. Діти, скажіть, яке свято скоро настане? (Різдво.) Це одне з найбільших християнських свят. А чи знаєте, якій події воно присвячене? (Народження Ісуса Христа у Віфлеємі.) В Україні існують давні традиції та звичаї, яких дотримуються на Різдво. У вечір перед Різдвом, який називають

Святвечором, родина збирається за святковим столом. (Вихователь показує ілюстрацію — сім’я за різдвяним столом.) Вечерю можна розпочинати тільки тоді, коли на небі зійде найперша зірка. На стіл накривають 12 страв. Головна різдвяна страва — кутя.

Існує давній звичай заносити в хату на Різдво дідуха — сніп пшениці або жита, який зв’язували ще наприкінці жнив. А що стоїть в оселі на Різдво в наш час? (Ялинка.)

Після вечері діти йдуть колядувати: заходять до сусідів і співають їм різдяних пісень — колядок. Ви теж знаєте колядки. Хто хоче розповісти?

1-ша дитина

Я маленький пастушок,

Загорнувся в кожушок,

На скрипочці граю,

Вас усіх вітаю.

А ви, люди, чуйте,

Коляду готуйте —

Яблучка, горішки

Дітям на потішки.

2-га дитина

Коляду для вас співаю,

Дай вам, Боже, урожаю,

Щедрих нив, садів квітучих,

Зірку в небі на Святвечір

Для дорослих и малечі.

Коляда моя лунає,

Увесь світ з Різдвом вітає.

Вихователь читає вірш про Різдво і проводить бесіду за ним. Святвечір

На столі — свята вечеря.

Вся родина — за столом.

Відчиняє ангел двері

Позолоченим крилом.

Благу вість нам сповіщає

Про народження Христа.

В хаті свято розцвітає,

Гріє душу доброта.

Пахне сіном і кутею.

Сяє зірка. Сніг скрипить.

І колядка над землею

З білим ангелом летить.

• Про яке свято цей віршик?

• Де зібралася родина? Що стоїть на столі?

• Чому в хаті пахне сіном?

Вихователь. А ви вже готові привітати ваших близьких із Різдвом? Як можна це зробити? (Обговорення.) Можна подарувати близьким різдвяні листівки. Щоб вашим мамам і татам було ще приємніше отримати такі подарунки, пропоную виготовити різдвяні листівки своїми руками. Згодні? (Відповіді дітей.) Щоб краще уявити це свято, послухайте колядку ≪Коляд, коляд, колядниця≫. (Колядку декламують кілька дітей.)

Скажіть, що ми святкуємо на Різдво? Чи подобається вам це свято? Чому? (Обговорення.)

А зараз ми зігріємо наші пальчики і будемо робити різдвяну листівку.

Пальчикова гімнастика «Ялинка»

Перед нами ялиночка

У голках та сніжиночках.

(Пальці рук переплетені, із великих пальців — верхівка ялинки.)

І білочки та зайченята

(Руки зображують зайчиків: кулачки стиснуті, вказівні та середні

пальці виставлені.)

Круг неї будуть танцювати. (Кругові рухи кистями.)

Вихователь. Подивіться, яку різдвяну листівку я приготувала (показує зразок). Вам подобається? Хочете, я і вас навчу, як зробити таку гарну листівку? (Відповіді дітей.) Тоді займайте ваші місця і слухайте мене уважно. Які елементи малюнка я для вас приготувала? А що треба вирізати? (Відповіді дітей.) Розрізати квадрат на трикутники ви вже вмієте, я вам лише нагадаю… (Вихователь проводить частковий показ та пояснення прийомів роботи.) Далі з різних елементів я складаю композицію, прикрашаю ялинку зіркою, а з кольорових серветок зроблю прикраси… (пояснення супроводжується частковим показом прийомів роботи).

А тепер ви зробіть для ваших рідних гарні вітальні листівки.

Не поспішайте, працюйте старанно. (Самостійна робота дітей під супровід різдвяних колядок. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.)

Які гарні різдвяні листівки у вас вийшли — неначе різдвяні дзвоники вже дзвенять. Думаю, ваші близькі будуть дуже раді, коли ви їх привітаєте такою гарною листівкою.

Діти співають колядку на вибір вихователя.

Підсумки заняття.

6. МАТУСИН РУШНИЧОК(ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: знайомити дітей із народним оберегом — рушником, його значенням у народних святах та обрядах; виховувати інтерес до народного декоративно-прикладного мистецтва, патріотичні почуття через знайомство з народним оберегом — рушником, увічливість; розвивати в дітей дрібну моторику рук, діалогічне мовлення, образне мислення, відчуття форми та кольору, ритму, сенсорні здібності, окомір; учити дітей малювати візерунки на рушничку (папері прямокутної форми), сполучати у візерунках елементи, різні за кольором (синій, червоний) і формою (крапки, круги, лінії прямі та хвилясті); слухати та розуміти віршований текст; показати залежність візерунка від об’єкта декору (малювання по краях); активізувати у словнику слова рушничок, візерунок, синій, червоний, доля, оберіг, прямокутник.

Обладнання: український рушник, лялька в національному одязі, 2–3 зразки розмальованих рушників, гуаш червоного й синього кольорів, пензлики (вузький і широкий), ватні палички, склянки з водою, серветки.

Попередня робота: розгляд українських рушників, обговорення візерунків, особливостей поєднання кольорів у них.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на килимі.

Вихователь. Малята, до нас у гості завітала лялька Оксана.

Привітайтеся з нею… Що це вона нам принесла? (Рушник.) Для чого потрібні рушники? (Відповіді дітей.) Подивіться, який він гарний… (Діти разом з вихователем розглядають візерунок, кольори, форми.) Послухайте віршик про рушник.

Рано матуся рушник вишивала,

Долю щасливу діткам бажала.

У листя зелене, яскраві квітки

Для доні малої сплітала нитки.

Півника, що кукурікає з тину,

Вишила мама для любого сина.

Шила матуся рушник-оберіг,

Щоб діточок у житті він беріг.

Хто вишивав рушничок? Для кого? Що таке оберіг? (Відповіді дітей.) Українські жінки й дівчата вишивають рушники вже дуже-дуже давно. Вишивають їх на щастя, на долю, на добро. Візерунки на рушниках незвичайні: кожна частинка має своє значення. Квітка — побажання дочці бути гарною, ромб із крапкою посередині — на добробут, голуб — побажання любові. І колір ниток добирали старанно: червоний — щоб поруч із дитиною завжди було щастя, зелений — щоб навколо були добрі люди, коричневий — щоб усі дороги в житті тяглися під чистим небом і ясним сонцем. Вішали рушники над вікнами, над дверима, щоб нічого поганого не ввійшло до хати. Рушники дарували на весілля; у рушник загортали немовля, коли воно щойно з’являлося на світ.

≪Хай стелиться вам доля рушниками!≫ — кажуть у народі, коли

зичать людині щастя.

А лялька Оксана принесла нам ось такі рушнички (показує паперові основи рушничків) і поросить вас розмалювати ці рушнички для її подруг-ляльок. Допоможемо Оксані — розмалюємо рушнички, як справжні українські майстри? (Відповіді дітей.) Тоді ми зараз трохи відпочинемо, і я вам нагадаю, як можна прикрасити рушнички-обереги.

Пальчикова гімнастика «Буду, буду малювати»

Буду, буду малювати, (Пальцями легенько постукують по столу або колінах.)

Рушнички щоб прикрашати.

В руки пензлика візьму я,

Гарну квітку намалюю. (Малювання в повітрі уявним пензликом квітки.)

Потім лінії хвилясті, (Малювання в повітрі хвилястих ліній.)

Сині-сині й червонясті.

Гарний буде рушничок (Імітують вишивання рушничка.)

Для наших подружок-ляльок.

Вихователь. А зараз подивіться і скажіть, яку геометричну фігуру нагадує рушник? (Прямокутник.) А де розташований візерунок? (По краях.) Візерунок ліворуч і праворуч однаковий чи різний? (Однаковий.) (Вихователь показує та пояснює прийоми роботи. Звертає увагу на те, що пензлики різної товщини, тому й елементи вийдуть різними; пропонує намалювати крапочки ватними паличками тощо.)

А тепер і ви, як справжні українські майстри, розмалюєте рушнички для наших ляльок. (Самостійна робота дітей під тематичний музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.)

Які гарні рушники у вас вийшли! Ляльки будуть дуже задоволені. Ви — справжні українські майстри! У кого вийшов веселий рушничок? А в кого — сумний? А що вам сьогодні найбільше сподобалося на занятті? (Відповіді дітей.)

Прощання з лялькою. Підсумки заняття.

7. ВИШИВАНКА (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: знайомити дітей із народним оберегом — вишиванкою, її значенням для українців; закріплювати знання дітей про український національний одяг; виховувати інтерес до народної творчості, патріотичні почуття через формування поваги до народних традицій; розвивати в дітей дрібну моторику рук, діалогічне мовлення, образне мислення; відчуття форми та кольору, ритму, окомір; учити дітей малювати візерунки на сорочці (паперові форми), поєднуючи елементи, різні за кольором (синій, червоний) і формою (крапки, круги, лінії прямі та хвилясті); слухати та розуміти

віршований текст; показати залежність візерунка від об’єкта декору (малювання на рукавах, біля комірця); активізувати в словнику слова сорочка, вишиванка, візерунок, синій, червоний, доля, оберіг, ненька, назви українського національного одягу.

Матеріал: сорочки-вишиванки чоловіча й жіноча (справжні або картинки), паперові форми сорочки, лялька в національному одязі, 2–3 зразки розмальованих вишиванок, гуаш червоного та синього кольорів, пензлики (вузький та широкий), ватні палички, склянки з водою, серветки.

Попередня робота: розгляд українських вишиванок, обговорення візерунків, їхніх колірних особливостей.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на килимі.

Вихователь. До нас знову завітала лялька Оксана. Привітаймося з нею… А подивіться, яке в неї гарний незвичне вбрання!

У що вона вдягнена? (Діти відповідають. Вихователь за необхідності уточнює їхні відповіді.) Лялька вдягнена в український національний одяг.

Діти, послухайте вірш української поетеси Варвари Гринько ≪Вишиванка≫.

Вишиваю вишиваночку

Я для братика Іваночка.

Вишиваночка у вишеньках,

Ягідками рясно вишита.

Вся в мережках вишиваночка —

Подарунок для Іваночка.

Діти, про що цей вірш? (Відповіді дітей.) Одним із найкрасивіших елементів українського одягу є сорочка-вишиванка. Вишиванки носять і чоловіки, і жінки. На цих сорочках вишивали нитками гарні візерунки — біля коміра, на рукавах. Орнамент на вишиванках може складатися з геометричних або рослинних елементів, тобто на них можуть бути вишиті просто фігури (ромби, смужки) або ж квіти, листя.

Коли приходила зима, вечорами, при світі свічок, жінки й дівчата співали пісні та вишивали сорочки собі, своїм дітям, чоловікам, щоб берегла їх доля від хвороб та нещасть.

Вишиванку вишиваю

Та долі промовляю:

Бережи мою донечку,

Щоб щаслива була долечка.

Щоб здоровою була,

Щоб краса її цвіла.

Як сорочку одягала,

Свою неньку щоб згадала.

Хто співає цю пісню? Для кого вишивається сорочка? Чого ненька бажала для своєї доні? (Обговорення з дітьми.)

Зробимо вишиванки для наших ляльок? Для цього я вам підготувала ось такі паперові сорочки, а ви можете намалювати на них вишивку. (Розгляд зразків та частковий показ прийомів роботи.)

Пальчикова гімнастика «Вишивальники»

Починаєм вишивати — (Стискання і розтискання кулачків.)

Вишиванку прикрашати. (Рухи, що імітують шиття.)

Гарні квіти і листочки — (Квіти — пальці на долоньках розставлені, листочки — складені разом.)

Це прикраси для сорочки. (Плескання в долоні.)

Самосійна робота дітей під музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи. Після завершення роботи діти з вихователем організовують виставку

вишиванок.

Вихователь. Сьогодні, коли прийдете додому, запитайте у мами, бабусі, чи є у вашій сім’ї вишиті сорочки, рушники. Попросіть про них розповісти.

Підсумки заняття.

8. ВЕЛИКОДНІ ПИСАНКИ — ДИВО З ДИВ…

(ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з мистецтвом мініатюри на яйці; розширити знання дітей про походження великодніх обрядів і традицій; виховувати інтерес до народної творчості, української культури, патріотичні почуття на основі бесіди про українські народні традиції святкування

Великодня; розвивати пам’ять, мислення, увагу, уяву, мовлення, зоровий аналізатор, дрібну моторику рук, відчуття кольору, композиції; прищеплювати охайність і працелюбність; дати можливість дітям відчути себе народним майстрами; учити малювати на об’ємній формі традиційні елементи й орнаменти; удосконалювати техніку малювання пензликом; активізувати та збагатити словник дітей за темою (писанки, розпис, орнамент, звичай, Великдень).

Обладнання: збільшуване скло, дерев’яні писанки, гуаш, пензлики, склянки з водою, серветки, палітра, зразки візерунків на аркуші, різнокольорові основи (вирізані овали); музичний супровід.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять на килимі.

Вихователь. Діти, на яке свято ми зараз чекаємо? Чи подобається вам це свято? Чому? (Відповіді дітей.) На Великдень люди дарують одне одному подарунки — фарбовані, розписані яйця.

Розписані та фарбовані яйця — це символ пробудження землі, символ Великодня. Виготовляти їх — дуже давній звичай.

Розписували яйця майстри. Найчастіше на писанках зображували сонце, зірки, квіти. Фарби для розпису робили з коренів та кори дерев. Із часом яйця стали прикрашати гарним орнаментом. Розписані яйця називають писанками, а фарбовані (без візерунка) — крашанками.

Візьміть збільшувальне скло і роздивіться візерунки на писанках (Діти розглядають візерунки, вихователь просить назвати, що вони бачать, на що схожі візерунки, які кольори використовували майстри.)

Діти, які елементи розпису ви бачите на зразках? А які кольори використали майстри для розписування яєць? (Відповіді дітей.)

Діти на Великдень граються з писанками та крашанками. Наприклад, дві дитини вдаряють крашанки одна об одну і перемагає той, чиє яйце не розбилося. А я пропоную вам пограти в українську народну гру ≪Чия писанка далі?≫.

Рухлива народна гра «Чия писанка далі?»

Діти стають по 4–6 у шеренгу та за сигналом ведучого обережно котять дерев’яні писанки по підлозі. Чия писанка закотиться далі, той і переміг.

Вихователь. А зараз заплющте очі й уявіть, що ми потрапили до передсвяткової майстерні й перетворилися на майстрів — на тих самих, які так гарно розписували великодні яйця.

Розплющте очі, подивіться: у майстерні вже все готово для того, щоб узятися до розпису великодніх яєць. Що нам необхідно для роботи? (Відповіді дітей.) Та спочатку, як справжні майстри, ми розімнемо наші пальці.

Пальчикова гімнастика «Писанки» (за В. Таран)

В хаті на осонні (Стискають і розтискають кулачки.)

Сяду на ослоні.

Сяду я скраєчку — (Долонька потирає долоньку.)

Розпишу яєчко.

Нумо, пензлик, потанцюй, (Пальці в пучці, малювання в повітрі.)

Гарно писанку малюй.

Буде небо і земля, (Малювання в повітрі.)

І ставочок, і поля.

Сильний і міцний дубок, (Кулачок на кулачок.)

А на ньому — яструбок.

Буде в мене писанка, (Плескання в долоньки.)

Про Вкраїну пісенька.

Вихователь. Що ж, майстри, займіть свої місця і послухайте мене. Спочатку треба продумати весь візерунок і розташувати елементи так, щоб він вийшов цікавим і гарним, щоб орнамент був рівномірно розподілений на поверхні яйця.

Сам орнамент може бути різним: і гірлянда з зеленого листя, і волошки, і сонечко, різноманітні лінії (прямі, хвилясті), кружечки, зірочки. Подумайте, основу якого кольору ви оберете, які фарби для орнаменту візьмете. Раджу вам узяти яскраві, насичені фарби. Ось яку писанку намалювала я. А тепер підходьте, обирайте заготовку і розписуйте свою писанку до свята. (Самостійна робота дітей під музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи. Педагог заохочує прояви творчості дітей.)

Ой, які диво-писанки ви намалювали, справжні майстри! Від них і настрій покращується, і наближення свята відчувається.

Підсумки заняття.

Протягом дня вихователь може вивчити з дітьми вірш В. Таран ≪Писанки≫.

9. ПРИГОДИ КОТИГОРОШКА ТА ЙОГО ДРУЗІВ

(ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК)

Освітні завдання: поглибити та закріпити знання дітей про народні обереги (віночок, рушник), українські народні казки, про українських козаків; виховувати патріотизм через знайомство з народними іграми; розвивати образну пам’ять, увагу, мислення, мовлення; сприяти фізичному розвитку дітей; учити дітей будувати прості асоціації; закріпити диференціацію кольорів, геометричних фігур; активізувати в словнику дітей назви кольорів (жовтий, синій, блакитний, червоний, зелений), геометричних фігур (прямокутник, трикутник, круг, квадрат, овал), назви оберегів (віночок, рушник).

Обладнання: зображення казкового героя Котигорошка, українські народні пісні на вибір вихователя; картинки з зображенням тварин (заєць, вовк, жаба, ведмідь); круги синього, коричневого, зеленого й оранжевого кольорів, паперовий рушник із візерунком; різнокольорові серединки квітів, по 6 пелюсток такого самого кольору до кожної серединки; матеріали до розвивальної гри «Хто де живе».

Попередня робота: читання казки «Котигорошко», перегляд мультфільму «Пригоди Котигорошка», читання українських народних казок «Лисиця і глечик», «Котик і півник», «Півник і двоє мишенят»; розгляд ілюстрацій.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, сьогодні до нас завітав казковий гість. Він сміливий, чесний і сильний, завжди допомагає іншим. Відгадайте про нього загадку.

У селянської родини

Народився з горошини.

Він веселий і хоробрий,

До рідні і друзів добрий.

Трьох братів названих має,

Змія він перемагає.

Поміркуймо трошки...

Це ж… (Котигорошко)!

Так, це славетний герой українських казок — Котигорошко.

Вам подобається цей герой? А чому? (Відповіді дітей.) Котигорошко — справжній козак: чесний, сміливий, він любить свій народ і свою Батьківщину. Котигорошко запрошує нас до себе в казкову країну. Проте лютий Змій хоче нам завадити. Він влаштував для нас багато перепон. Як ви гадаєте, ми впораємося з ними? (Відповіді дітей.) Тоді вперед! (Діти крокують за вихователем під український козацький марш.)

Завдання 1. Розвивальна гра «Знайди пару»

Змій зачарував героїв українських казок — Котигорошкових друзів. Він перетворив їх на різні предмети. На екрані з’являються картинки з цими предметами, а діти мають назвати відповідного героя і казку, в якій він діє. Коли діти відгадують, на екрані з’являється відповідний зображення казкового героя.

Гора — Вернигора.

Глечик — лисиця.

Бандурка — кіт.

Колосок — півник.

Вихователь. Молодці, ви розчаклували всіх казкових героїв. Тепер ми можемо рушати далі. (Діти крокують до наступного завдання.)

Завдання 2. Розвивальна гра «Розшукай тваринок»

Вихователь. Лютий змій так налякав лісових тварин, що вони всі поховалися. (Вихователь по черзі показує зображення тварин і пояснює правила гри.) Жаба заховалась за синім кругом, бо такого кольору її ставок. Як ви гадаєте, за яким кругом сховався зайчик? (За оранжевим, бо любить моркву.) Вовк заховався за зеленим кругом. Чому? (Бо любить ховатися в зеленому листі.)

А ведмедик обрав коричневий колір, бо такого кольору його улюблений мед. (Вихователь показує тваринку, а діти підіймають круг того кольору, за яким вона ховалася.)

Молодці, ви відшукали всіх лісових тварин. А ми йдемо далі. (Діти крокують до наступного завдання.)

Завдання 3. Розвивальна гра «Повтори візерунок»

Вихователь. Діти, Котигорошко взяв із собою оберіг — рушничок, який вишивала його матуся. Та Змій і його зачарував: лишився рушничок без візерунка. Зараз я покажу вам рушник, а ви запам’ятайте візерунок та викладіть його.

Вихователь показує візерунок. Діти називають геометричну фігуру та її колір. Потім вихователь дає установку: подивитися та запам’ятати візерунок. Через 10 секунд він повертає рушник білою стороною до дітей. Діти з пам’яті викладають візерунок, потім вихователь показує початковий варіант, а діти самостійно виправляють помилки. Після цього ≪читають≫ візерунок: жовтий трикутник, синій квадрат тощо.

Завдання 4. Рухлива гра «Склади квітку до віночка»

Серединки квітів розкладені по колу, а пелюстки розсипані довільно. Діти за сигналом піднімають пелюстки та розкладають навколо серединок відповідно до кольору.

Завдання 5. Розвивальна гра «Чарівний будинок»

Казкові герої заблукали в чарівному будинку. Треба допомогти Котигорошкові їх розшукати.

Перед дітьми будиночок з шістьма віконцями, які відчиняються й зачиняються. У них — картки з казковими героями: Котигорошко, півник, відьма, змій, Вернидуб, вовк-панібрат. Вихователь по черзі відчиняє вікна, діти називають героїв. Педагог зачиняє віконця і запитує, хто де живе. Після правильної відповіді віконечко відчиняється.

Вихователь. Котигорошко нам дуже вдячний: ми розчаклували всіх його друзів. Він каже, що ви сміливі, вправні, добрі —справжні українці!

Діти виконують українську народну пісню на вибір вихователя. Підсумки заняття.

/Files/images/20-19-2-1000x1000.png

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ ІЗ ДІТЬМИСТАРШОЇ ГРУПИ

1. МОЄ РІДНЕ МІСТО (ТЕМАТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ,

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК)

Освітні завдання: виховувати_в дітей через любов до Батьківщини, до рідного міста патріотичні почуття; гордість за свій народ, любов до ォмалоїサ Батьківщини; формувати вміння слухати інших дітей під час обговорення; спонукати дітей виявляти інтерес до історії рідного міста, країни; поглибити й активізувати знання дітей про рідне місто, рідний край; закріпити знання дітей про назви вулиць, парків, визначних місць рідного міста; розвивати мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, уяву, дрібну та загальну моторику рук; активізувати словник дітей за темою.

Обладнання: герби міст України (5–6), герб і прапор міста, у якому живуть діти; альбом, фломастери; дві картинки із зображенням вокзалу, які різняться сімома деталями; мапа району, області; зображення різних видів міського транспорту, картинки до гри «Силуети»; 3–4 світлини з краєвидами міст області, 3–4 світлини відомих людей міста, області.

Попередня робота: знайомство з мапою області, екскурсії по місту, район, бесіда «Видатні люди нашого міста, області», розгляд відповідних світлин, оформлення альбомів про свій район, колективна робота з зображувальної діяльності «Місто майбутнього»; троє або четверо дітей готують розповіді про міста області.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, скажіть, як називається країна, у якій ми з вами живемо? А як називається наше рідне місто? (Відповіді дітей.) Чи багато ви знаєте про наше рідне місто? А що б ви могли розповісти мандрівникам, які приїжджають до сюди? (Відповіді дітей.) Пропоную зробити альбом про наше місто, нашу область для тих, хто нічого не знає про нашу малу батьківщину. Допомо-

жете мені? (Відповіді дітей.)

Перед дітьми лежать герби міст України. Завдання — знайти герб свого міста й розповісти, що він означає.

Вихователь. Ви все правильно зробили та розповіли. На першу сторінку альбому я наклеюю герб нашого чудового міста.

А тепер складіть із частинок прапор нашого міста і розкажіть про нього.

Розвивальна вправа «Склади прапор міста»

Діти отримують зображення прапора міста, розрізане на 7–8 частин. Завдання — скласти прапор і розповісти про нього.

Вихователь. Завдання виконано. Наклеїмо зображення прапора в альбом. Тепер наступна сторінка. Скажіть, діти, звідки починається знайомство з містом будь-якого мандрівника? (З автовокзалу, залізничного вокзалу, аеропорту.) Подивіться, який гарний наш головний залізничний вокзал міста. Ви бували на ньому? Десь їхали чи когось зустрічали? З ким ви там були? (Відповіді дітей.)

Розвивальна вправа «Знайди 7 відмінностей на картинках»

Дитина отримує дві схожі картинки вокзалу, які відрізняються сімома деталями. Дитина розглядає картинки та відзначає на них відмінності фломастером або кольоровим олівцем.

Вихователь. Оформимо наступну сторінку нашого альбому про рідне місто. Вона називатиметься ≪Наш район≫. Що ви знаєте про наш район? Де ви любите гуляти з батьками? (Відповіді дітей.) Подивіться: ось мапа нашого району. Покажіть на ній наш заклад, пам’ятники, парки та вулиці, які ви знаєте. (Колективна робота з мапою району.)

Ви дуже добре про все розповіли. Наклеюємо мапу нашого району в альбом. Діти, скажіть, а на якому транспорті можна подорожувати нашим містом? (Діти називають, а вихователь наклеює зображення названих видів транспорту в альбом.) Пропоную вам вирушити зі мною в подорож рідним містом.

Динамічна пауза «Подорожуємо рідним містом»

Щоби містом мандрувати,

Треба транспорт добре знати. (Діти крокують на місці.)

У метро йдемо по сходах —

Поїзди під містом ходять. (Крокують, присідаючи.)

А коли в автобус сісти,

То у вікна видно місто. (Повороти тулуба праворуч-ліворуч.)

І тролейбусу дорогу!

Наче в кізки, в нього роги. (Руки вгору, долоньки зігнуті вперед, нахили ліворуч-праворуч.)

У трамвайчик ми сідаєм

І у вікна визираєм. (Руки на поясі, нахили вперед.)

А додому як захочу —

У маршрутку я заскочу.

(Стрибки на місті.)

Вихователь. Переходимо до наступної сторінки альбому.

У нашому місті багато визначних місць, пам’ятників. Які з них ви знаєте? (Відповіді дітей.) Пропоную вам пограти у гру ≪Силуети≫ — упізнати визначні міські споруди.

Розвивальна гра «Силуети»

Перед дитиною — зображення визначних будівель, пам’ятників міста (6–7) та їхні силуети. Завдання: дібрати до кожної картинки свій силует. Після закінчення гри вихователь разом з дітьми вклеює всі картинки в альбом.

Вихователь. А ось і наступне завдання: подивіться на мапу, на ній зображена наша область. Покажіть, де наше місто. Які ще міста або села нашої області ви знаєте? (Вихователь допомагає знайти об’єкти, які називають діти, на мапі.) А тепер послухайте розповідь про деякі наші міста. (Діти розповідають, вихователь виставляє картинку, а потім наклеює її в альбом.)

Вихователь. Наступна сторінка — ≪Видатні люди нашого міста й області≫. Діти, місто, область, країна — це не вся Україна. Україна — це її громадяни, які працюють, докладають багато зусиль, щоб наша країна була багатою та величною. І наступне завдання — розповісти про видатних людей нашого міста чи області. (Діти розповідають, вихователь може їм допомагати; розглядають світлини, разом вклеюють в альбом.)

Вихователь. Ось і закінчилась незвичайна подорож рідним районом, містом, областю. Подивіться: у нашому альбомі лишилися ще чисті сторінки. Ми будемо їх заповнювати під час наступних подорожей рідним містом, країною. А коли ви подорослішаєте, закінчите школу, здобудете освіту, то, може, саме ви станете відомими людьми нашого міста, області, а може, і всієї країни.

Яка сторінка альбому сподобалась найбільше? Чому? А що ще ви хотіли б дізнатися про рідне місто? (Відповіді дітей.)

Підсумки заняття.

Це заняття можна провести про районний центр, селище, обласний центр тієї місцевості, де мешкають діти.

2. КОЗАКИ І КОЗАЧАТА (ІНТЕГРОВАНЕ

ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з історією козаків, їхнім побутом, традиціями; формувати уявлення дітей про козаків як про сміливих вправних воїнів, які захищали український народ, Україну; виховувати інтерес до історії козацтва; патріотичні почуття на основі бесіди, народних ігор; чесність, сміливість; активізувати в дітей знання народних прикмет про погоду, про сезонні зміни в природі; вправляти в розгадуванні загадок; сприяти розумінню дітьми гумору; розвивати мислення, діалогічне мовлення, пам’ять, увагу, загальну моторику, почуття гумору, спритність, кмітливість; увести в активний словник слова та словосполучення козак, воїн,

Запорозька Січ, кіш, отаман, гетьман.

Обладнання: ілюстрації (козак на коні, зображення Запорозької Січі), атрибути до рухливих ігор.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, ми з вже багато дізналися про нашу неньку — Україну, про її історію, про побут наших пращурів. Сьогодні на нас чекає нова цікава пригода. А для початку хочу вам загадати загадку.

Він могутній, наче дуб,

Дуже довгий носить чуб,

Серце він хоробре має,

Україну захищає. (Козак.)

(Вихователь демонструє ілюстрацію з зображенням козака на коні)

Так, це козак. Подивіться на його одяг, зброю, а я вам розповім про козаків. У давнину на Україну часто вчиняли загарбницькі набіги різні ворожі армії. Налітали вони як вихор на українські села, палили хати, забирали коштовні речі, викрадали худобу.

А ще забирали українських хлопців та дівчат у неволю — у далекі краї на невільницькі ринки. І почали сильні, сміливі, завзяті чоловіки збиратися за порогами Дніпра біля острова Хортиця та вчитися воїнського мистецтва: скакати на коні, влучно стріляти, завзято битися на шаблях. І стали вони такими вправними воїнами, так відважно захищали нашу державу, що вороги боялися нападати на Україну. Військо зростало, слава про нього пройшла не лише Україною, а й іншими державами. Місце, де поселились козаки, назвали Запорозькою Січчю. Жили козаки в таких великих будинках, об’єднувались у коші — загони, а командирів називали отаманами. Найголовнішого отамана називали гетьманом. Козаки воювали за простий український народ, понад усе любили свою Батьківщину — Україну.

Пропоную вам пограти у веселу козацьку гру ≪Перегони на конях≫.

Рухлива гра «Перегони на конях»

Діти діляться на 2–3 команди. Кожна отримує ортопедичний м’яч із наклеєним силуетом голови коня. Завдання: сидячи на м’ячі, доскакати до кеглі та передати естафету наступному гравцеві. Перемагає команда, яка першою виконає завдання.

Вихователь. Ви дуже вправні козаки, молодці. А ще у козаків були легкі човни — ≪чайки≫, на яких українські воїни плавали не лише по Дніпру, а й по Чорному морю. Якщо човен треба було перетягти з мілини на глибоку воду, то козаки дуже швидко переносили його на руках. А зараз перевіримо силу наших юних козачат у грі ≪Чия чайка швидша?≫.

Рухлива гра «Чия чайка швидша?»

У грі беруть участь тільки хлопчики. Вони діляться на 2–3 команди по 4–5 дітей, отримують великий паперовий човен, разом беруть його під руки. Завдання — пробігти через певні перепони та першими повернутися назад, не загубивши жодного козака.

Вихователь. А ще козаки були дуже спостережливими та знали багато прикмет, які їм допомагали не тільки визначати погоду, а й перемагати ворогів. А які прикмети знаєте ви?

Народні прикмети

Якщо квітневий дощ починається з великих краплин, то він ненадовго.

Туман над водою не розходиться — буде гарна і суха погода.

Ранкове сонце здається надто великим — на дощ.

Осіння павутина — на ясну погоду.

Пізно зацвіла горобина — осінь буде тривалою.

Сорока тулиться до оселі — буде віхола.

Вихователь. Козаки були сміливими, кмітливими, любили

пожартувати. А ви любите жартувати? (Відповіді дітей.) Тоді відгадайте веселі загадки-жарти.

Жартівливі загадки

Від чого плаває качка? (Від берега.)

Якого каменю немає у морі? (Сухого.)

На яке питання не можна відповісти ≪так≫? (Ти спиш?)

Що важче: кілограм пір’я чи кілограм каменів? (Однаково.)

Який ключ літає? (Журавлиний.)

Без чого не можна викопати криницю? (Без лопати.)

Вихователь. Які ви в мене кмітливі, юні козачата! Заспівай-

мо тепер пісню. (Діти виконують пісню ≪Ой там, на горі, козаки йдуть≫.)

Козаки любили їсти кашу з салом. Вони готували її в казані над вогнем та приправляли цілющими травами. Нам теж уже час обідати. Запрошую вас покуштувати козацької каші. Тільки в їдальні мені казали, що наші ложки десь погубилися. Та це не біда, адже кмітливі козачата зможуть їх віднайти!

Рухлива гра «Схопи ложку»

У горщику ложок на 1–2 менше, ніж дітей. Діти стають навколо горщика. Вихователь вмикає жваву музику. Поки звучить музика, діти біжать по колу. Коли вона стихне, треба підбігти до горщика та схопити ложку. Діти, яким ложки не дісталося, вибувають із гри. Потім ще кілька ложок прибирають і гра повторюється. Закінчується гра, коли лишаються один чи двоє переможців.

Після цього діти потроху куштують кашу.

Вихователь. Ось і закінчилась наша подорож. Вам сподобалось? Що вам запам’яталось у ній найбільше? А яка гра найбільше сподобалась? (Відповіді дітей.) Гадаю, ви запам’ятаєте на все

життя, що козаки — сміливі, завзяті воїни, захисники України та українського народу.

Підсумки заняття.

3. Я ЖИВУ В УКРАЇНІ (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: поглибити звання дітей про державні символи (прапор, герб, гімн); формувати уявлення про Україну як суверенну державу, яка має свої кордони, про українську мову як державну; виховувати любов та інтерес до рідної держави; патріотичні почуття на основі бесіди про державні симво- ли, про Україну як суверенну державу; сприяти формуванню відчуття належності до місця проживання, ознайомлювати з рідною країною, її столицею, сусідніми державами; розвивати звукову культуру мовлення, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення, логічне мислення, творчу уяву, емоційну сферу; удосконалювати вміння дітей відповідати на запитання; вправляти дітей у виразному читанні віршів напам’ять, у техніці наклеювання серветок на основу; поглиблювати знання про предмети найближчого оточення; активізувати знання дітей за темою, знання приказок та прислів’їв про Бать-

ківщину; ввести в активний словник слово Батьківщина; ознайомлювати дітей із кращими зразками поезії.

Обладнання: політична мапа України, зображення Державного прапора та Державного герба; паперові прямокутники, розділені навпіл (як прапор), серветки синього та жовтого кольорів; ткані серветки, клейстер; зображення 5–6 гербів різних країн.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, скажіть, як називається наша країна? (Україна.) Послухайте про неї вірш:

Мати-Україно

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас —

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

(М. Сингаївський)

Вихователь проводить бесіду за змістом вірша. Уточнює, чому поет називає Україну матір’ю; з’ясовує, чи розуміють діти значення слова Батьківщина тощо.

Вихователь. З якими словами споріднене слово Батьківщина ? (Батько, батьки.) Батьківщину треба любити, берегти, бо вона, як батько і як мати, одна.

Подивіться на мапу. Кожна кольорова пляма — це країна.

У світі є багато країн, усі вони різні. Та для кожної людини найдорожча рідна Батьківщина.

Діти, а це мапа України. Подивіться: це позначене місто —столиця нашої держави. Хто знає, як воно називається? А що таке столиця? (Відповіді дітей. За необхідності вихователь їх уточнює.) А ще в Україні багато інших міст, містечок і сіл. Які міста або села ви знаєте? (Відповіді дітей.)

Дидактична гра «Закінчи речення»

Кияни живуть у …

Харків’яни живуть у …

Полтавчани живуть у …

Львів’яни живуть у … тощо.

Вихователь. У кожної країни є державні символи. Один із символів нашої держави — це прапор. (Вихователь демонструє зображення українського прапора.) Ось так про прапор розповів наш український поет Олександр Олесь.

Прапор

Синій, як море, як день, золотий —

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

(О. Олесь)

Вихователь. Скажіть, якого кольору наш прапор? Як ви думаєте, чому на ньому саме такі кольори? (Бесіда.)

Подивіться: у вас на столах лежать паперові основи такої самої форми, як і прапор. Але вони не кольорові. А ще у вас є серветки. Яких вони кольорів? (Відповіді дітей.) За допомогою серветок ми зробимо зображення українського прапора. Згодні? (Відповіді дітей.)

Діти самостійно обривають серветки та наклеюють їх, розміщуючи відповідно до кольорів Державного прапора за технікою ≪пухнаста аплікація≫.

Вихователь. А ще символом нашої держави є герб. Герб

України золотий на блакитному тлі. Він відображає триєдність життя: батько — мати — дитя, які символізують силу, мудрість, любов. Який наш герб? Упізнайте його серед гербів інших держав.

Розвивальна вправа «Упізнай герб»

Діти отримують зображення 6–7 гербів різних країн. Завдання — знайти серед них Державний герб України.

Вихователь. Який ще державний символ ви знаєте? (Гімн.) Зараз ми його послухаємо. А як треба слухати гімн своєї країни? (Стоячи. Діти стоячи слухають Гімн України.)

Як називається народ, що живе в Україні ? (Українці.) Кожен народ має свою мову. А яка наша рідна мова ? (Українська мова.)

Пригадайте, як називають нашу мову. (Солов’їна, калинова, співуча, мелодійна. Мову треба знати, любити, берегти.) Усім відомо: як тільки дитина народжується, вона чує голос рідної мами, її пісню. Це перша колискова, перша зернинка добра в дитячій душі. Від колискової починається наша мова. Пригадайте колискові, які співали вам ваші мами. (Виконання колискової за бажанням дітей.)

Які прислів’я про Батьківщину ви знаєте?

Прислів’я про Батьківщину

Людина без Батьківщини — як соловей без пісні.

Інші країни шануй, а свою не забувай.

Батьківщина — мати, умій за неї постояти.

У рідному краю і сонце ясніше світить.

А зараз, діти, ми вивчимо вірш про нашу Україну поета Ліни

Біленької.

Бережімо Україну

Бережімо Україну —

Нашу матінку єдину:

Хлібні ниви золотисті

І ліси зеленолисті,

Голубі озера й ріки,

Чаєнят сріблястих крики,

Неба синього глибини,

Тиху пісню журавлину,

Бо у нас одна-єдина

Рідна мати — Україна.

Робота з вивчення вірша.

Вихователь. Які державні символи ви знаєте? (Гімн, прапор,герб.) Існують іще й народні українські символи. Назвіть їх. (Верба, калина, вінок, рушники, пісні, рідна мова, колискова…) Яка наша Україна? (Велика, квітуча, гарна...)

Наприкінці заняття діти виконують український танок на вибір вихователя.

Підсумки заняття.

4. НАРОДНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

(ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: розширити та закріпити знання дітей про національні символи; продовжувати знайомити з історією України; формувати бажання якомога більше дізнатися про історичне минуле своєї Батьківщини; поглибити знання дітей про значення народних символів — оберегів; закріпити знання малих форм народної творчості; викликати цікавість до народних традицій; виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дітей з національними символами, історією України, бажання берегти народні звичаї, традиції; розвивати діалогічне мовлення, мислення дітей, пам’ять, увагу, уяву; естетичні почуття; вправляти дітей у знаходженні парних картинок; продовжувати вчити слухати віршований текст, складати речення з певним словом; активізувати в словнику дітей назви народних символів (верба, калина, віночок, вишиванка, рушник), ввести поняття оберіг, назви кольорів.

Матеріал: зразки українського фольклору, вишитий рушник, вишиванка, картинки (слайди) із зображенням калини та верби, віночок, картинки до гри «Знайди пару», обладнання для виконання зображувальних завдань.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Я прочитаю вам вірш, а ви уважно слухайте і потім розповісте мені, про що він.

Де Україна?

Україна в давній славі,

В козацьких пригодах,

На заквітчаних левадах,

В рідних синіх водах.

Україна в тих долинах

І високих горах,

На степах буйних, широких

У гаях, у борах.

Україна в білих селах,

У густих садочках,

У хрещатому барвінку,

У синіх квіточках.

Україна в рідній мові

І в пісні прекрасній,

Україна в рідній школі,

В майбутності ясній.

Україна в чистих хатах,

І в сільській церковці,

У дитячому серденьку,

В розумній головці.

Україна в ясних зорях,

В сонці, що над нами,

І в очах добрячих, ясних

Рідненької мами.

(Ю. Шкрумеляк)

Вихователь. Про що цей вірш? Де поет бачить Україну? Чи згодні ви з ним? (Відповіді дітей.)

З давніх-давен український народ зберігав свої традицій, створював обереги. Ви вже знаєте, що існують українські народні символи. Пригадаймо, що вони означають для нашого народу. Про один із цих символів я загадаю вам загадку.

Проливала дрібні сльози молода дівиця,

Полоскала довгі коси у чистій водиці. (Верба.)

Так, це верба. (Виставляє картинку з зображенням верби.)

Чому ж це дерево так шанують в Україні? Здавна існує традиція висаджувати вербу на городі та біля ставка, криниці. Вона оберігає джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть. ≪Там, де живе верба, живе і вода≫. А ще з верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі святом Вербної неділі.

≪Будь здоровий, як вода, а рости, як верба≫, —приказували, злегка вдаряючи людину вербовою гілочкою. Засушену гілку освяченої верби зберігали протягом року, у відварі таких гілочок купали дитину. Верба має цілющі властивості, вона рятує від болю. Верба й донині є символом України.

Далі ми поговоримо ще про один символ. Про нього ви вже багато знаєте і самі зможете про неї розповісти. Та спочатку відгадайте загадку.

У вінку зеленолистім,

у червоному намисті

Видивляється у воду

на свою хорошу вроду. (Калина.)

Так, це калина. Розкажіть мені про неї. (Розповідають троє-четверо дітей.) Справді, ви багато знаєте про цей український народний символ. А я ще хочу розповісти вам, що калина — символ вірності Україні та нескореності. Верба — символ рідного дому, близьких та рідних людей. Недарма у народі кажуть: ≪Без верби і калини нема України≫.

Про вербу та калину існує багато приказок і прислів’їв. Чи знаєте ви якісь із них?

Приказки та прислів’я про вербу і калину

Де росте верба, там джерельна вода.

Де срібна вербиця — там здорова водиця.

Калина — одвічний символ України.

Дівчина красива, як у лузі калина.

Дівчинка у вінку — наче калина у цвіту.

Динамічна пауза «Ой, є в лісі калина»

Діти виконують рухи на вибір вихователя під однойменну

українську пісеньку.

Вихователь. Це були рослини-обереги українського народу. А зараз ми перейдемо до оберегів, які виготовляють самі українці ще з сивої данини. Це, звичайно, вишиті рушники та сорочки. Подивіться, які вони гарні. У кожній місцевості нашої країни рушники та сорочки вишивають по-своєму: використовують нитки різних кольорів; десь вишивають рослинні елементи, а десь — геометричні візерунки. Але в будь-якій вишивці закладено побажання щасливої долі, доброго здоров’я, вишивані обереги покликані захищати людину від усяких негараздів. ≪Хай стелиться вам доля рушниками!≫ — казали, бажаючи людині щастя.

Ви дізналися багато нового, а тепер пропоную вам розважитись і пограти у гру ≪Знайди пару≫.

Розвивальна гра «Знайди пару»

Кожна дитина отримує по 5–6 карток із зображенням рушників із різними візерунками. При цьому серед картинок є 1–2 пари однакових рушників. Завдання дітей — знайти ці пари.

Вихователь. Скажіть, а про який ще український народний оберіг ми не згадали? (Діти висловлюють свої думки.) Так, про український віночок. Послухайте вірш про нього.

Український віночок

Зробила я віночок

Із квітів та стрічок,

Піду в нім танцювати

Веселий гопачок…

…Хоч квіти паперові,

Та їхні кольори

Дарують гарний настрій

Всій нашій дітворі.

Я лагідно торкаю

Цю ніжність і красу.

Свою веселу вдачу

До кожного несу.

(В. Кленц)

Вихователь (показує віночок). Кількість квіточок у вінку дівчини змінювалась від 4 до 12 в міру того, як дівчина росла. Кожна квітка у вінку має своє значення. А ще до віночка прив’язували кольорові стрічки. Вони мали бути трохи довшими від волосся, заплетеного в косу, щоб оберігати від недобрих поглядів. Кольори стрічок також символічні:

• жовта — символ сонця;

• зелена — краси та молодості;

• жовтогаряча — символ хліба;

• рожева — символ достатку;

• червона — символ краси.

А зараз я пропоную вам скласти речення зі словом віночок.

Дидактична гра «Склади речення»

Діти з допомогою вихователя складають речення зі словом віночок.

Вихователь. Сьогодні ви згадали те, що вам було відомо про народні символи, і дізналися багато нового. Я дуже хотіла намалювати до цього заняття українські обереги, але не встигла. Допо- можете мені домалювати їх? (Відповіді дітей.)

Вихователь показує дітям незавершені малюнки:

yy Гілки верби без пухнастих ≪котиків≫. Завдання: з вати зробити пухнасті ≪котики≫ на гілках.

yy Кущ калини з гронами без ягідок. Завдання: намалювати ягідки ватними паличками.

yy Рушник із частковими елементами візерунка. Завдання: домалювати візерунок.

yy Віночок без стрічок. Завдання: домалювати стрічки.

Кожна дитина самостійно обирає вид роботи, матеріали для її виконання. Після завершення роботи вихователь підбиває підсумки заняття.

5. ЗНАЮ ВСЕ ПРО РІДНИЙ КРАЙ

(ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дитину з типовими українськими ландшафтами; розширити знання про народні символи, про квіти (мак, волошки, соняшники) та кущі (калина); сприяти формуванню патріотичного світогляду на основі розширення знань дітей про природні особливості нашої держави; виховувати інтерес до природи рідної країни, творчий під- хід до виконання розвивальних завдань; розвивати діалогічне мовлення, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення, мислення, уяву, загальну моторику, фонетичний слух; удосконалювати вміння дітей відповідати на запитання та відгадувати загадки; учити дітей складати речення з певним словом, завершувати речення одним словом; формувати інтерес до роботи з мапою України, учити розуміти умовні позначення на ній; ввести у словник дітей слова гора, степ, гай, діброва, активізувати назви тварин, рослин.

Обладнання: ілюстрації (слайди) з зображенням гір, лісу, діброви, гаю, степу; географічна мапа України; матеріал до гри «Хто де живе» (зображення гори, лісу, річки, тварин).

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь (звертає увагу дітей на географічну мапу України). Подивіться на мапу. Яка країна на ній позначена? (Україна.)

Зверніть увагу на ось ці умовні позначки… Це гори, річки, рівнини (показує).

А зараз відгадайте загадку, а відгадку ми знайдемо на мапі.

Ця пані виросла високою такою,

Що до небес вона сягає головою.

А в вишині і бурі, і морози,

Тому вона зі снігу шапку носить. (Гора.)

(Діти розглядають зображення гори; вихователь розповідає про те, чому її вершина вкрита снігом.)

У горах є таке природне явище, як луна. Коли хтось гучно розмовляє, то чути останні звуки слова.

Дидактична гра «Луна»

Миші-ші-ші-ші.

Уночі-чі-чі-чі.

Калач-ач-ач-ач.

Комиш-иш-иш-иш.

Калюжі-жі-жі-жі.

Вихователь. Ось ці зелені плями — це ліси нашої країни. Не всі ліси однакові. Подивіться на картинки та розкажіть, чим вони схожі, а чим різняться. (Розповіді 3—4 дітей за картинками.)

Так, ці ліси різні. Це березовий гай, це сосновий бір, а це діброва. (Вихователь просить дітей повторити назви.) Складіть речення про одне з цих місць. (Діти по черзі відповідають.)

Розвивальна гра «Хто де живе»

Діти отримують картинку, на якій зображені гора, ліс, річка.

Перед дітьми на столі лежать зображення тварини: ведмідь, баран, білка, щука, карась, лисиця, зозуля, орел. Завдання: розмістити тварин за місцем їхнього мешкання.

Фізкультхвилинка «Мандрівники»

Один, два, три, чотири, п’ять — (Крокують на місці.)

Будем м’язи розминать.

У горах погуляємо,

Секрети всі пізнаємо.

(Кроки з високим підніманням колін — імітація піднімання на гору.)

Степом ми пробіжимось, (Біг на місці.)

Зі струмочка нап’ємось. (Нахили тулуба вперед.)

Нас у лісі привітають:

Пташки пісню заспівають. (Руки на поясі, повороти праворуч-ліворуч.)

Вихователь (демонструє ілюстрацію з зображенням степу).

А це, діти, степ. На ньому зростає багато трав. Живуть тут миші-полівки, ховрахи, зайці, лисиці, жайворонки, куріпки, шуліки.

Чи подобається вам тут? Чому? (Відповіді дітей.) Зараз ми трішки відпочинемо та пограємо в гру ≪Закінчи речення≫.

Дидактична гра «Закінчи речення»

Вихователь починає речення, а діти його закінчують.

yy В Україні є високі… гори.

yy В Україні є зелені та густі… ліси.

yy В Україні є широкі… степи.

yy В Україні є глибокі… озера.

yy В Україні течуть повноводні… річки.

Вихователь. Ось ці блакитні та сині стрічки на мапі — це річки. Хто живе в річці? (Відповіді дітей.) А ще в Україні багато квітів розквітає на луках. Я вам загадаю загадки про квіти, а ви відгадайте і розкажіть про ці рослини. (Діти відгадують загадку та коротко розповідають про значення квітки.)

У пшениці заховалась,

В синю хусточку убралась,

А як влітку зацвітає,

Ми її в вінок вплітаєм. (Волошка — несе добро.)

Наче сонце, серединка,

Біла з пелюсток хустинка.

Знає бджілка і мурашка

Квітчине ім’я — ...

(Ромашка — заспокоює, допомагає заснути.)

Лист зелений і міцний,

Сніг для нього не страшний,

А коли весну стрічає,

Сині очі розкриває.

(Барвінок — цілюща рослина, дарує красу.)

Стоїть півень на току

У червонім ковпаку.

(Мак — оберіг від нечистої сили.)

Гарні квіти біля хати

Навесні садила мати.

Ясноокі, чорноброві

Квітнуть в тиші вечоровій.

(Чорнобривці — дарують здоров’я.)

Вихователь зачитує дітям вірш Марії Познанської про Україну.

Про нашу Україну

Ми дуже любим рідний край,

Ми любим Україну,

Її лани, зелений гай,

В саду — рясну калину.

Там соловейко навесні

Співає між гілками:

Та й ми співаємо пісні —

Змагається він з нами!

(М. Познанська)

Вихователь. Як у вірші згадується природа України? (Лани, зелений гай, рясна калина, соловейко.) А ми з вами, як громадяни нашої країни, повинні зберігати її природні багатства. (Екологіч- на хвилинка.)

Підсумки заняття.

6. ЗАКЛИЧКИ З ПІЧКИ (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з побутом українського народу, з піччю як центром давнього народного побуту; виховувати інтерес до життя наших пращурів, до життя в українському селі; патріотичні почуття на основі бесіди про культуру та побут наших пращурів; формувати уявлення про піч як осередок багатьох звичаїв та обрядів українців; спонукати дітей до розповідання малих форм усної народної творчості (забавлянки, прислів’я та приказки); розвивати мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику рук, творчість; учити дітей малювати візерунки в народному стилі; вправляти дітей в розгадуванні загадок; закріпити назви елементів візерунка, кольорів; збагатити словник дітей назвами предметів народного побуту.

Обладнання: ілюстрації з зображенням печі, контурні малюнки печі; гуаш, матеріали до малювання; стіл, укритий скатертиною з українською вишивкою; предмети народного вжитку (рогач, посуд тощо).

ХІД ЗАНЯТТЯ

Група оформлена під традиційну сільську хату. Вихователь. Наша знайома бабуня Орися надіслала нам листа із запрошенням до неї на гостину в село. Поїдемо в гості до бабусі? А на чому ми можемо до неї поїхати? (На автобусі.) Уявіть, що ми їдемо на автобусі. (Діти ≪під’їжджають≫ до бабусиною хати, заходять. Вихователь переодягається бабусею. Далі вихователь

говорить від імені бабусі.)

Бабуся. Добрий день, малята! Давно ми не бачились, я за вами скучила. Проходьте, сідайте. Я вам загадаю загадку про найважливішу річ у моїй хаті.

Стоїть хата серед хати,

Дрів вона з’їда багато.

Як захочете ви хлібця,

Їй у ніжки уклоніться. (Піч.)

Так, це піч. Піч із давніх-давен слугувала українським селянам для обігріву житла, як тепле спальне місце, для приготування їжі, для випікання хліба. До печі ставилися з повагою, її шанували, тримали в чистоті. Які прислів’я ви знає про піч?

Прислів’я про піч

Добра річ, як є в хаті піч.

З одної печі, та не однакові калачі.

У ліс не їздиш — то біля печі змерзнеш.

Хліб — батько, а пічка — матінка.

Вихователь проводить бесіду за змістом кожного прислів’я.

Бабуся. Діти, а ви бачили таку піч, яку треба топити дровами? А як зараз опалюються ваші домівки? (Бесіда з дітьми.) У яких українських казках згадують про піч? (≪Коза-Дереза≫, ≪Лисичка та зайчик≫, ≪Івасик-Телесик≫ тощо.)

Проте головне призначення печі — приготування їжі, випікання хліба. Які потішки про це ви знаєте? (Діти з допомогою вихователя розповідають потішки, у яких згадується піч. При цьому виконують рухи пальчикової гімнастики.)

Сорока-ворона

Сорока-ворона

На припічку сиділа,

Діткам кашку варила:

— Цьому дам, цьому дам,

Цьому дам і цьому дам,

А цьому не дам:

Від дров не рубав,

Піч не топив,

Каші не варив —

Справжній лежень!

Пиріжки

Пиріжечки-пиріжки

Ми ліпили в дві руки,

Із картоплею смачною,

Зі шкоринкою хрусткою.

У печі їх випікали,

Олією поливали.

Для мами, для Катрусі,

Для тата, для бабусі.

Бабуся. А ще з піччю пов’язані народні обряди та звичаї. Щоб дитина росла здоровою та багатою, після хрещення її клали на кожух на піч. А коли до дівчини приходили свати, вона стояла біля печі та колупала її, щоб до весілля побілити — отака вона гарна господиня.

Головною стравою наших пращурів був, звичайно, хліб, випечений у такій печі дбайливими руками мами або бабусі. Саме хліб давала мати синові, проводжаючи його в далеку путь, хлібом і сіллю зустрічали молодих на весіллях. Ми, українці, завжди шанували працю хліборобів. Які приказки та прислів’я ви знаєте про хліб, про хліборобську працю?

Прислів’я про хліб

Діждався Гриць пшеничних паляниць.

Яка пшениця, така і паляниця.

З неба хліб не падає.

Глибше орати — більше хліба жувати.

Сій не пусто, то збереш густо.

Де господар добре робить, там і поле добре родить.

Землю потом поливаєш — дорий урожай дістанеш.

Вихователь проводить з дітьми бесіду за змістом прислів’їв.

Бабуся показує дітям різне хатнє приладдя (кочергу, рогач, горщики), обговорює їхнє призначення, показує, як ними користуватися.

Бабуся. Діти, мені потрібна ваша допомога. Подивіться: я приготувала для вас дарунки — картинки, на яких зображена піч. А розмалювати їх не встигаю. Допоможіть мені розмалювати пічки, а я поки вам пиріжків спечу. (Діти отримують аркуші з контурним зображенням печі. Вихователь демонструє також кілька зразків-ілюстрацій — зображення розмальованих печей.)

Подивіться, як гарно розмальовують печі в Україні. (Діти разом з вихователем роздивляються візерунки, визначають кольори, елементи візерунка. Потім вихователь пропонує дітям розмалювати їхні пічки. Діти виконують завдання і залишають малюнки підсихати.)

Навіть сучасні українці іноді полюбляють посидіти біля вогню, погрітися, помріяти. Таку піч зараз називають каміном (виставляє світлину каміна). Може, хтось із вас бачив такі сучасні пічки?

А ось уже і наші пиріжки достигли, і ваші роботи висохли. Скажіть, яка піч вам подобається найбільше? А в кого найбільш незвичайні візерунки? Хто правильно дібрав усі кольори для української печі? (Обговорення робіт.)

Що ж, діти, вам уже час вертатися. А пиріжки я дам вам з собою в дорогу.

Підсумки заняття.

7. УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ — ТАРАС ГРИГОРОВИЧ

ШЕВЧЕНКО (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей із життям та творчістю видатного українського поета Т. Г. Шевченка; формувати інтерес до національного колориту; виховувати любов до української мови, патріотичні почуття через знайомство з поезією Т. Г. Шевченка; спонукати дітей до читання віршів напам’ять; розвивати мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дикцію, естетичний смак; сприяти формуванню гордості за поетичну спадщину видатного українського митця; продовжувати вчити дітей малювати за уявою; активізувати словник дітей відповідно до теми.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, ілюстрації до його поезій, матеріали для малювання.

Попередня робота: читання віршів поета, тематична бесіда; вивчити з дітьми «Дивлюсь, аж світає…», «Садок вишневий коло хати», «Встала весна», «Зацвіла в долині…».

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Хто зображений на цьому портреті? (Т. Г. Шевченко.) Цього місяця ми вшановуємо річницю народження видатного українського поета — Тараса Григоровича Шевченка. Діти, а хто такий поет? Чим він займається? (Відповіді дітей.) А які вірші Тараса Григоровича ви можете розповісти? (Діти по черзі читають напам’ять вірші: ≪Дивлюсь, аж світає…≫, ≪Садок вишневий коло хати≫, ≪Встала весна≫, ≪Зацвіла в долині…≫. Вихователь проводить коротку бесіду за кожним віршем та ілюстраціями до нього.)

Ви дуже гарно читали вірші. А вам самим вони подобаються? Чому? (Відповіді дітей.) Сідайте зручно, а я вам трохи розповім про автора цих поезій. Тарас Шевченко народився в бідній багато-

дітній сім’ї. Змалку він почав працювати: пас гусей, ягнят. Сім’я весь час жила в бідності, і якби не щасливий випадок, Тарас Гри- горович так і не став би поетом, відомим на весь світ. З дитинства,

слухаючи українські народні пісні, казки, легенди, юний Тарас почав писати вірші про рідну Україну, свій народ, про його життя, про красу рідної природи. Ось послухайте:

Весна. Садочки зацвіли,

Неначе полотном укриті.

Росою Божою умиті,

Біліють. Весело землі!

Про яку пору року цей вірш? Який настрій він у вас викликав? (Відповіді дітей.)

Тарас Григорович значну частину життя був змушений провести на чужині, але завжди пам’ятав про рідну Україну. А ще він гарно малював. Пропоную вам вивчити ще один вірш Тараса Григоровича Шевченка і намалювати до нього картину, як справжні художники. Згодні? (Відповіді дітей. Вихователь читає вірш

≪Тече вода з-під явора≫.)

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А к кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Вихователь проводить бесіду за змістом вірша; далі проводить з дітьми роботу з вивчення вірша. Потім просить уявити, що дитина хоче намалювати, та братися до роботи. Діти малюють під спокійний музичний супровід (українські мелодії). Після завершення роботи діти з допомогою вихователя оформлюють виставку своїх робіт.

Вихователь. Ось ми і згадали про великого українського поета, який любив свою Батьківщину і хотів, щоб усі теж любили її.

Підсумки заняття.

8. ОЙ ПИСАНКА, ОЙ КРАШАНКА

(ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК)

Освітні завдання: виховувати любов та інтерес до народних свят і звичаїв; формувати патріотичні почуття на основі знайомства дітей з народними традиціями святкування Великодня; формувати позитивне ставлення до свята Великодня, бажання дізнатися про народні традиції його святкування;

розвивати звукову культуру мовлення, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення, логічне мислення, творчу уяву, емоційну сферу, загальну моторику; силу, тембр, інтонаційну виразність голосу; творчість; вправляти в умінні давати точну відповідь, читанні віршів напам’ять; продовжувати вчити переказувати віршований текст; складати речення за двома словами; активізувати словник дітей за темою «Свято Великодня. Писанки».

Обладнання: писанки — ілюстрації; зображення писанок, розрізані на 6–9 частин — для кожної дитини; дерев’яні писанки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, вже незабаром до нас прийде свято Пасхи, або, як ще його називають, Великодня. Послухайте вірш про це свято.

Свято Пасхи недалечко

Свято Пасхи недалечко,

Люди звичай бережуть,—

Розмальовують яєчка,

Пишні пасочки печуть.

Святкування йде віками,—

Це такі чудові дні:

В гості йти, під рушниками

Страви нести запашні.

Доброзичливо, з любов’ю

Мати щирі почуття,

Людям зичити здоров’я

І щасливого життя.

Святість-це чарівне слово,

Тільки треба так зуміти,

Щоб життя своє святково

У труді й добрі прожити.

(Н. Б. Куфко)

Вам сподобався вірш? Як у ньому розповідають про свято? Як святкують свято Паски у вашій сім’ї? (Розповіді 4–5 дітей.)

До цього свята українці готувались заздалегідь: вишивали нові сорочки-вишиванки, святкові рушники. Проте одним із головних елементів свята було випікання святкового солодкого хліба — па-

сок та розмальовування яєць — писанок і крашанок. Писанки і крашанки робили для членів своєї родини, а також для знайомих та друзів у подарунок.

А ще на це свято діти любили грати і особливі великодні ігри. Ось послухайте вірш Марії Хоросницької ≪Великодня гра≫.

Великодня гра

Стали діти у кільце.

В кожного в руках яйце.

Марті випало на славу

Розпочати цю забаву,

Дуже милу, престару

Великодню гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем...

Що не стукне — трісь і трісь, —

Яйця тріскають чиїсь...

Мартине — ціле, тверде, —

Марта рада далі йде...

Стук-стук-стук...

І раптом — хрусь!

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього

Разів три…

І так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

Декілька дівчат за ним...

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла!

А тепер, відомо всім,

Всі за стіл до Олі в дім

Їсти яйця, все що є...

Просить цей, що виграє.

(М. Хоросницька)

У яку гру грали діти? Які були правила гри? (Бесіда за змістом вірша.) А тепер послухайте вірш про писанки.

Писанка

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнюсіньку ялинку,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала, —

Зіпсувала п’ять яєць, —

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: ≪Молодець!≫

Я ту писанку для себе,

Для зразочка залишу,

А для мами і тата

Дві ще кращі напишу.

(К. Перелісна)

Які візерунки малювала дівчинка? (Відповіді дітей.) Ми з вами вже теж училися прикрашати писанки. Ось вони. (Вихователь показує зразки дитячих виробів у техніці об’ємного ліплення або аплікації.) Пам’ятаєте, де чия? Спробуйте описати свої роботи.

Розвивальна гра «Упізнай писанку за описом»

Діти по черзі буде описують кожен свою писанку, а інші будуть відгадують, де вона.

Далі діти складають речення зі словами писанка і діти.

Вихователь. А ще на Великдень можна гратися дерев’яними писанками. Запрошую пограти в народну українську гру ≪Чия писанка далі?≫.

Рухлива народна гра «Чия писанка далі?»

Діти стають по 4–6 у шеренгу та за сигналом ведучого обережно котять дерев’яні писанки по підлозі. Чия писанка закотиться далі, той і переміг.

Робота з чистомовкою

Ку-ку-ку — розмалюю писанку.

Ки-ки-ки — ось маленькі пензлики.

Ко-ко-ко — намалюю сонечко.

Ка-ка-ка — гарна в мене писанка.

Динамічна пауза «Розмалюю писанку»

Вихователь читає уривок із вірша К. Перелісної. Діти виконують рухи відповідно тексту, тримаючи в руках пензлики

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнюсіньку ялинку,

Й поясочок поміж них.

Розвивальна гра «Склади писанку»

Діти отримують зображення писанок, розрізані на 6–9 частин.

Завдання: скласти цілу картинку.

Робота з вивчення вірша напам’ять. Діти повторюють вірш за вихователем або читають (якщо вони вже це вміють), вивчають напам’ять уривок (на вибір вихователя).

Великодні писанки

Що за дивнії яєчка

Наша курочка знесла!

Намальоване гніздечко

Ще й пташиночка мала,

Навкруги — барвисті квіти,

Жовті, сині гілочки....

Чи здогадуєтесь, діти,

Що це? Певно — писанки!

Їх не курочка знесла,

Їх матуся принесла,

Ми гуртом розмалювали

Для святкового стола:

Сяють наші писанки,

Як весняні квіточки!

(Л. Полтава)

Підсумки заняття.

9. НАРОДНА ІГРАШКА (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: поглиблювати знання дітей про українську національну іграшку; познайомити дітей з новим видом народної іграшки — іграшками з тканини; виховувати інтерес до української народної іграшки, патріотичні почуття на основі знайомства з народною іграшкою; продовжувати вчити розрізняти види народної іграшки (дерев’яна, глиняна, з соломи та трави, з тканини); вправляти в розрізненні опішнянської й косівської іграшки за використанням характерних елементів, колоритом декоративного розпису; у розгадуванні загадок, складанні картинки з 5–6 частин; учити дітей робити іграшки з тканини; закріпити знання будови ляльки (голова, тулуб, руки, ноги); спонукати дітей до складання твору-роздуму; розвивати творче мислення, мовлення, увагу; художній смак; увести в активний словник узагальнювальне слово іграшки, активізувати назви народних іграшок.

Матеріал: зразки народної іграшки (дерев’яна, глиняна (косівська, опішнянська), з соломи, з трави); бавовна, обрізки, клаптики різних видів тканини; стрічки, намистинки; картинка з зображенням сопілки, розрізана на 5–6 частин.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, сьогодні до нас завітали гості. Вони просять, щоб ви про них загадки відгадали.

Я подобаюсь дівчаткам,

Гарні маю оченятка,

Пишні коси, личко гоже —

На дівчаток дуже схожа! (Лялька.)

Вирізали мене з гілки,

Голос ніжний у… (сопілки).

Я копитом цокочу,

Наче вітер, вас помчу!

Тільки я маленький дуже…

Чи пізнав мене ти, друже? (Коник.)

От ми й відгадали всі загадки. (Виставляє іграшки на стіл.)

Скажіть, а як можна назвати ці предмети одним словом? (Іграшки.) Так, це іграшки. Та придивіться до них і скажіть: чи схожі вони на звичайні наші іграшки, якими ми граємось щодня? (Відповіді дітей.)

Так, це іграшки незвичайні — народні. Цими іграшками ще дуже давно гралися бабусі наших бабусь. Проте вони лишаються

цікавими й досі. Ми вже знаємо, що іграшки з глини роблять опішнянські та косівські майстри. Скажіть, якого кольору візерунки на іграшках? (Відповіді дітей.) Зараз ми трішки пограємось.

Розвивальна гра «Упізнай іграшку»

Перед дітьми ставлять по 5–6 народних іграшок із різними видами розпису, наприклад, п’ять опішнянських і одну косівську.

Потім можна виставити навпаки. Завдання — визначити зайву іграшку, пояснити, чому вона зайва.

Вихователь. А ще народні іграшки виготовляють із дерева (виставляє дерев’яні іграшки). Назвіть іграшки, які ви знаєте. Подивіться, як гарно вони розмальовані. А чи подобається вам гратися такими іграшками? (Відповіді дітей.) А тепер перевірмо, які ви уважні. Сідайте на свої місця і складіть картинку із зображенням дерев’яної іграшки.

Розвивальна гра «Склади іграшку»

Діти складають зображення сопілки з 5–6 частин.

Вихователь. А ось наші знайомі іграшки з трави та соломи. Такі іграшки робили як дорослі, так і діти, зазвичай наприкінці весни та на початку літа. Саме в цей час виростала довга соковита трава, з якої й плели такі іграшки.

А це в нас нова іграшка — лялька з тканини. Подивіться, яка вона цікава (показує ляльку). Такі ляльки виготовляють не лише для малечі, а й для дорослих. Їх роблять із різних клаптиків тканини, обрізків стрічок, шворок. Їх вважають оберегами: вони мають захищати від зла, приносити щастя. Вам подобається така лялька? Тоді я зараз навчу вас її робити. І ви зможете подарувати таких ляльок мамам на День Матері.

Спочатку ми беремо шматочок світлої тканини та зав’язуємо її у вузол — це основа для голови. Тепер одягаємо тканину на голову та залишаємо кінчики вільними. Далі в’яжемо вузли на коротших кінчиках — це ручки, потім на довших — ніжки. А тепер із яскравих клаптиків зав’язуємо хустинку, робимо сорочку, спідницю. А потім хто захоче, може намалювати обличчя ляльці. (Самостій- на робота дітей. Вихователь проводить індивідуальну та диференційовану роботу за потребою.)

Які гарні ляльки у вас вийшли! У народі кажуть: ≪Де гра, там і радість≫. Як ви розумієте цей вислів? (Коротке обговорення.)

Підсумки заняття.

РОЗВАГИ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

КОЗАЦЬКА СЛАВА

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з історією України; виховувати любов до Батьківщини, рідної мови, патріотизм на основі отриманих знань про традиції та побут козаків, бажання прийти товаришеві на допомогу, ввічливість, сміливість; формувати ставлення дітей до козаків як захисників України, українського народу; активізувати знання дітей про козаків, їхній побут, традиції; збагачувати словник словами, пов’язаними з темою козаків; вправляти дітей у виконанні українських народних танців, пісень; закріплювати знання дітей про багатозначність слів, уміння розповідати короткі історії з власного життя; продовжувати вчити дітей розгадувати загадки; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, мислення, кмітливість, дисциплінованість, музикальний слух, вокальні дані.

Попередня робота: читання розповідей про козаків, Січ; вивчення віршів про козаків, української народної пісні «Ой на горі та й жнуть», танців «Український гопачок», «Ой рушник, рушничок», парного українського танцю (музичний матеріал добирає музичний керівник).

Обладнання: картина, на якій зображені козаки; державний прапор, булава, українські рушники, горщик меду, подушечка з ароматними травами, торбинки гречки, вівса, ягоди калини.

ХІД РОЗВАГИ

Звучить козацький марш (на вибір вихователя). Діти в українських костюмах заходять до зали, сідають на лави.

Ведуча. Друзі, вітаю вас на козацькому святі! Сьогодні ми побуваємо в гостях у козаків — захисників нашої Вітчизни, ді- знаємося про них багато цікавого. І самі, як справжні козаки,

покажемо свою звитягу в іграх і завданнях. А завзяті козаки приготувалися до нашого візиту.

Заходить хлопець-козак із сувоєм.

Козак. Раді вітати вас у нас на козацькій Січі. Друзям-побратимам ми завжди раді. Але перш пустити вас до своєї оселі, маємо перевірити — чи свої ви хлопці й дівчата? Чи досить ви розумні та кмітливі? Чи знаєте, куди завітали? Щоб довести це, дайте відпо- віді на питання вікторини. (Козак зачитує запитання з сувою, діти відповідають на них.)

1. Хто такі козаки?

2. Чому вони прославились не лише в Україні, а й за її межами?

3. Чому козаків називають запорожцями?

4. У що одягалися козаки-запорожці? (Розгляд картинок.)

5. Як називався чуб у козаків?

6. Який символ влади мали гетьмани?

7. А що найбільше цінували козаки в житті? (Діти висловлюють свої думки.)

Ведуча. Ну що, козаче, як ми виконали твоє завдання?

Козак. Бачу, діти у вашому дитсадку — справжні козаки й козачки!

Ведуча. Перш ніж ми рушимо до вас у гості, розкажи нам, козаче, як ви живете.

Козак. Сумувати нам не доводиться. Ми й куховаримо, і вправляємось у військовому мистецтві, і граємо у спортивні ігри, і займаємось різними промислами. Про деякі особливості нашого життя я загадаю вам загадки.

Ведуча. Ану, спробуймо відгадати!

Ведуча і Козак по черзі загадують загадки, а діти відгадують.

Козаки її любили,

В казані її варили.

Найсмачніша страва наша —

Пшоняна із салом… (каша).

Друг сміливий козака,

В нього грива от така!

Він промчиться, наче тінь.

Це баский козацький… (кінь).

Руки в боки, присідай,

З вихилясами стрибай!

Як завзятий ти козак,

Танцюватимеш… (гопак).

На просторах степових

Козаки живуть у них.

Чи у холод, чи в теплінь

Для спочинку є… (курінь).

Ведуча. А якою мовою розмовляли запорозькі козаки? Так, як і ми, українською. Козаки шанували матір, сім’ю і завжди брали з собою вишитий рушник як оберіг від ворожої кулі та шаблі.

А наші дівчата-козачки підготували для друзів-козаків танець з рушниками.

Дівчата виконують танець з рушниками.

Ведуча. Ось ми вже майже прийшли. Треба, щоб козаки почули, що це йдуть свої. Заспіваймо разом пісню.

Діти виконують пісню ≪Ой, там, на горі, та й женці жнуть≫.

З’являється козак-дорослий.

Козак. Добрий день, мої малята! Ви сміливі козачата. Здолали всі труднощі, щоб завітати до нас у гості! А чи вміють юні козачата танцювати?

Хлопчики виконують танок ≪Гопачок≫. Далікозак із ведучою

проводять з дітьми кілька народну рухливу гру.

Гра «Візьми горщик»

Чотири дитини стають усередину обруча спиною одне до одного. Перед кожним по колу ставлять горщик. За командою гравці намагаються дістати свій горщик. Перемагає гравець, який першим підніме горщик.

Козак. Невдовзі нам час рушати в похід. Друзі, допоможете нам зібратися?

Рухлива гра «Зберемося в похід»

Мета: вправляти дітей добиранні речей відповідно до мети; розвивати спритність, кмітливість.

Обладнання: дві похідні торбинки; набір предметів для кожної команди (дерев’яна шабля, дерев’яна ложка, кухоль, торбинка з крупою, іграшка, вишита українська серветка, торбинка з цілющими травами тощо).

Діти діляться на дві команди. Кожен гравець по черзі підбігає до столика з предметами, обирає якийсь, повертається до команди та вкладає предмет у сумку. Потім біжить інший гравець. Перема-

гає та команда, яка швидше збереться в похід і візьме менше непотрібних предметів.

Ведуча. Козаки завжди знали, коли розпочинати похід, щоб дорога була вдалою. Це тому, що їм було відомо багато прикмет.

А які прикмети знаєте ви?

Народні прикмети

Жайворонок з’явився — на тепло, а зяблик — на холод.

Якщо рання весна щедрить інеєм — на хорошу погоду.

Ластівка прилетіла — скоро грім загримить.

Ластівки почали вимощувати гнізда — настало стійке літо.

Зацвіла шипшина — почалося літо.

Трава в червні починає сохнути — на дощове літо.

Червоний місяць — на вітер, блідий — на дощ.

Великий лапатий сніг — на погоду та відлигу.

Собака качається по землі — на сніг.

Ведуча. Наостанок виконаймо для козаків веселий танець.

Діти виконують парний український танок.

Козак. Дякую, вам, діти, що завітали до нас у гості. Бачу, які ви сміливі, чесні, з вас вийдуть добрі козачата. А чи не зголодніли ви в дорозі? Пропоную підкріпитися.

Ведуча виносить миску з варениками, діти пригощаються та дякують козакам.

БАБУСИНА КРИНИЦЯ

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей із символами українського народу; формувати уявлення про те, як шанобливо та бережливо ставились наші предки до криничних джерел; виховувати шанобливе ставлення до природи, її багатств, патріотичні почуття на основі формування любові до рідної природи, гордості за її красу; розвивати мовлення, мислення, музикальний слух, основні м’язи, спритність.

Обладнання: стилізована криниця, біля неї журавель, який нахиляється до криниці, на стіні площинне зображення української хати; тин, лава, глиняний кухоль, глечики, малі відра.

ХІД РОЗВАГИ

Діти в українських костюмах заходять до зали, їх зустрічає Бабуся.

Бабуся. Заходьте, мої любі онучки, я давно вже на вас чекаю.

А ви з дороги, мабуть, наморились? Присядьте на лаву біля моєї хати й попийте водички. (Пригощає дітей водою; діти п’ють за бажанням.)

Смачна водичка в мене? А набираю я її зі своєї криниці. Бачите, яка вона в мене гарна. Усім відомо, що людина без води прожити довго не може. Ковток прозорої джерельної води зцілює мандрівників, поновлює сили хліборобам, дарує радість пастухам.

У народі кажуть: яка криниця — такий і господар. Майже в кожному селі, на людних дорогах або посеред поля копали люди криниці та дбайливо оздоблювали їх. Над криницями завжди ставили накриття, щоб вода лишалася чистою та прозорою. А ще біля криниць завжди садили дерева — верби і робили лавку, щоб подорожній міг відпочити.

А чи знаєте ви вірші про криницю та водицю?

Діти читають вірші відповідної тематики на вибір вихователя.

Водичка

Наберу з криниці

Свіжої водиці,

Буду умивати,

Буду промовляти:

— Водичко, водичко,

Умий Олі личко.

Рожеве та біле,

Як яблучко спіле!

(Г. Демченко)

Криничка-чарівничка

По стежині до кринички

я з відеречком прийшла,

а з кринички-чарівнички

чути пісню джерела.

І така та пісня мила —

слухала б її всі дні;

прибуває в тіло сила,

веселішає мені.

Що за диво — ці кринички:

тут — глибінь, а тут — блакить.

Зачерпнула я водички,

а відеречко дзвенить.

(Н. Поклад)

Криниця

Хай кожному нині присниться

Прозора, немов льодок,

Це слово співуче — криниця,

Дзвінкої води холодок.

В бджолинім настоянім гулі,

Де радість, а зовсім не зло,

Пив спрагло у липні минулім,

Отам біля верб,

За селом.

Схилялась верба гостролиста,

Світились очима братки,

Й дитинство згадав я —

Колись-то,

Читав я ті добрі казки,

Опеньки в беретах казкових,

Птахів заплелися сліди…

Поїдьте ж бо обов’язково,

Скуштуйте з криниці

Води!

Скуштуйте — і знову поманить,

До себе вона позове:

Хто пив її, той таки, мабуть,

Сто літ молодим

Проживе!

(Й. Курлат)

Криниця

Де стали в ряд стрункі ялиці,

Гойдають зелень молоду,

Там й досі батькова криниця

Хлюпоче в рідному саду.

Було колись, як спрага брала,

Ми — невгамовні дітлахи —

До неї низько припадали,

Немов знесилені птахи.

Прийти б до неї знов, напитись

Її прозорої снаги

І низько-низько їй вклонитись

За всі несплачені борги.

(П. Грецький)

Діти виконують пісню на вибір музичного керівника.

Бабуся. Тепер присядьте, відпочиньте, а я вам розповім легенду про криницю.

Колись дуже-дуже давно в одному селі жило непосидюче хлоп’я. Одного дня пішло воно до лісу і заблукало. Довго-довго блукав хлопчик чагарниками і так захотів пити, що терпіти вже

не було сил.

Раптом побачив він лісову криницю, проте вода в ній була дуже глибоко — так, що маленький хлопчик не міг її дістати.

Аж раптом у небі з’явився журавель. Пожалів він хлоп’я і спустився до нього. Птах підійшов до криниці, нахилив свою довгу шию і дістав із криниці води. Хлопчик напився та подякував доброму птахові. Малюк відпочив і незабаром знайшов стежинку додому. Удома він розповів про доброго птаха.

У пам’ять про цю подію люди почали ставити біля криниць дерев’яних журавлів, за допомогою яких опускали цеберко в криницю та діставали воду.

А зараз наші хлопчаки перетворяться на журавлів і затанцюють для нас.

(Хлопчики виконують танок журавлів на вибір музичного керівника.)

А ще вода має цілющі властивості. Чиста вода додає життєвих сил, омолоджує людину. Тож треба берегти водицю, не засмічувати її.

(Дитина читає уривок із вірша Т. Г. Шевченка ≪Тече вода з-під явора≫.)

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

(Т. Шевченко)

Бабуся. Щось я вас заговорила. А мені ще треба води

наносити…

Діти. А ми вам, бабусю, допоможемо!

Рухлива гра «Наносимо водиці»

Мета: вправляти дітей у передаванні одне одному відеречка з водою; розвивати організованість; виховувати обережність рухів; викликати позитивні почуття.

Обладнання: 4 великих відра (2 з водою, 2 порожні); по 1 відру для кожної команди.

Діти діляться на дві команди. По черзі кожен гравець набирає води з повного відра, прибігає до порожнього, виливає воду і передає відро наступній дитині. Виграє або та команда, яка швидше наповнить відро, або та, яка перенесла більше води після 1–2 кіл гри.

Бабуся. Дуже вдячна вам, діти, за допомогу, за турботу. Присядьте, відпочиньте.

Наші пращури багато приказок і прислів’їв склали про воду, криницю. А ви знаєте такі приказки та прислів’я?

Прислів’я про воду і криницю

Не брудни криницю, бо схочеться водиці.

Не плюй у криницю — знадобиться води напиться.

В криницю воду лити — тільки людей смішити.

Без води й борщу не звариш.

Де доглянута криниця, там смачненька водиця.

Хто хоче чистої води, скоріше до криниці йди.

Вода греблю рве.

Бабуся. Які ви молодці! А може, ви ще й заспіваєте?

Діти виконують українську народну пісню на вибір музичного керівника.

Бабуся. Подивіться ще на мою криницю. Які дерева ростуть біля неї? (Верби.) Верба — один із народних символів України.

Верба та водиця завжди поруч. У народі кажуть: ≪Де вода, там і верба≫. А які ще схожі прислів’я ви знаєте?

Прислів’я про воду і вербу

Де росте верба, там джерельна вода.

Де срібна вербиця — там здорова водиця.

Дівчата виконують танок із гілочками верби.

Проводиться народна гра ≪Подоляночка≫.

Бабуся. А зараз я пропоную вам зайти до мене до хати та попити цілющого чаю на криничній воді.

Діти чаюють, дякують Бабусі та повертаються до групи.

КАЛИНОВЕ НАМИСТО

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей із символами українського народу; формувати уявлення про те, як шанобливо та бережливо ставились наші предки до калини; виховувати шанобливе ставлення до природи, її багатств, патріотичні почуття на основі отриманих знань про калину, її значення в культурі українського народу; розвивати мовлення, мислення, музичний слух, основні м’язи, спритність; продовжувати знайомити дітей із цілющими властивостями калини; оптимізувати знання приказок та прислів’їв про калину, познайомити з легендою про калину; вправляти дітей у виконанні пісень, народних танців, музичних рухів.

Обладнання: лист, намальований кущ калини, кетяг калини, штучна калина для таночка; кошик, калинове варення, посуд для частування.

ХІД РОЗВАГИ

Діти заходять до зали в національних українських костюмах.

Ведуча. Діти, ми отримали листа. А від кого — зараз дізнаємось. (Читає.)

≪Любі діти! Я знаю, що ви вже дуже багато знаєте про рідну

Україну, про наші звичаї та традиції, про державні та національні символи. Тому надсилаю вам цінний скарб. Але знайти ви його зможете, лише виконавши всі завдання≫.

Надіслала нам цього листа наша знайома бабуся Орися із села.

Будемо шукати скарб? (Відповіді дітей.)

Завдання 1. Відгадайте загадку.

За хатою у садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти:

За намисто кожен – смик,

Та й укине на язик.

Ведуча. Так, це калина. Складно уявити українське подвір’я в селі, де б не ріс цей мальовничий кущ. ≪Без верби і калини нема України≫, — говорить народне прислів’я. У природі розрізняють понад 200 видів калини, а в Україні — лише вісім. Ягідки калини з давніх-давен оспівували у піснях, легендах, казках та віршах.

Завдання 2. Розкажіть про калину. 1-ша дитина (з кетягом калини в руках). Ягідки калини, наче яскраві намистинки, червоніють на зеленій гілочці, розгалуженій зверху. Ягідки ці соковиті, кисло-солодкі, з гіркуватим присмаком усередині, з кісточкою, схожою на маленьке серце. 2-га дитина. Калиновий кущ можна побачити і в лісі, і на луках, і на березі річки. Навесні калина цвіте білими дрібними квіточками, а пізньої осені достигають ягоди. І навіть після першого снігопаду ягідки калини виблискують на гілках яскравими вогниками.

3-тя дитина. Наші пращури ще з сивої давнини примітили калину, і не лише як смачну та корисну ягоду, а й як окрасу природи. На весіллях гронами калини прикрашають святкову залу.

А ще калину дуже часто порівнюють із гарною дівчиною. Про це розповідає легенда…

Ведуча. Так, існує багато легенд про калину. Сідайте зручно та послухайте…

Колись дуже давно в одному селі жила гарна дівчина, яку звали

Калина. Проте люди любили її не за красу, а за добре та чуйне серце. Одного разу побачила дівчина в лісі низенький та хворобливий кущ. Стебло в нього було тоненьке, а листя — блідо-зеленого кольору. Шкода стало Калинці куща, зрозуміла вона, що не вирости йому серед велетнів-дубів. Викопала дівчина рослинку і розсадила вздовж узбіччя дороги, що вела до рідного села. Весна видалась спекотною, і Калинка щодня носила воду зі своєї криниці та поливала

саджанці.

Кущ веселів і розростався з кожним днем. Стебла потовстішали й налилися соком, ось уже й біленькі квіточки з’явилися. Одного разу йшов ті .ю дорогою мандрівник. Стомився, спекотно йому стало, от він і присів у тіні куща відпочити. Потім піднявся та подякував кущеві й тому, хто його доглядає в таку спеку.

Минуло літо, на кущі почало жовкнути листя та з’явились ягідки-намистинки. Прийшла якось Калинка до свого куща, а він насипав їй у долоньки ягідок. Зварила з них Калинка варення та пригостила всіх односельців. Тут і помітили всі, що кісточки калинки схожі на маленьке серце.

Відтоді й почали цей кущ називати калиною на згадку про добру та працелюбну дівчинку Калинку…

Цікавою була легенда? (Відповіді дітей.) Але час нам трохи розважитись і затанцювати.

Дівчатка виконують танок із калиною на вибір музичного керівника.

Завдання 3. Пригадайте прислів’я та приказки про калину.

Дівчина красива, як у лузі калина.

Навесні калина білим цвітом квітує, а восени — червоним.

Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

Не ламайте калину, бо накличете морози.

Не ламай калину, не ображай дівчину.

Діти виконують українську народну пісню ≪Ой, є в лісі калина≫ і водять під неї хоровод.

Завдання 4. Розкажіть, чим ще відома та корисна калина.

4-та дитина. Ягідки калини — скарбниця корисних речовин.

Калинове варення — дуже корисне для літніх людей. Кущі калини садали біля криниць, щоб вода була холодна і смачна.

Діти виконують пісню ≪Ой у саду калинонька≫ (муз. і сл. Ю. Михайленко). 5-та дитина. А ще калина — символ матері, найдорожчої на світі людини. У народі кажуть: ≪Який кущ, така й калина, яка мати, така і дитина≫, ≪У лузі калина з квіточками, наче мати з діточками≫. А ще в народній пісні співають: ≪Зростає біля хати мамина калина: приголубить доньку і зігріє сина…≫

Діти виконують пісню ≪Мама≫ (муз. Л. Балакова).

Завдання 5. Музично-рухлива гра «Калина»

Діти стають у коло, співають пісню та виконують рухи.

Ой, на горі калина,

(Діти плескають у долоні.)

На здоров’ячко зросла,

(Вправа ≪пружинка≫.)

Тут зійшлася дітвора,

(Повороти ліворуч-праворуч.)

Танцювати почала.

Ведуча. Ми вже виконали всі завдання від бабусі Орисі. Як ви гадаєте, що в цьому кошику?

Діти розглядають калинове варення, куштують його. Вихователь звертає увагу за форму кісточок.

Підсумки розваги.

Кiлькiсть переглядiв: 23302

Коментарi

  • Write My Papers

    2018-02-24 21:04:57

    essay writing on child labour essays essays george orwell [url=http://essays.store]write essays[/url]...

  • JerGailky

    2018-02-16 23:13:22

    Benzac Ac [url=http://cialibuy.com]generic cialis[/url] Achat De Viagra France Discount Direct Stendra Website Mastercard Accepted Pharmacy Cialis Hochste Konzentration...

  • Quick Loan

    2018-02-09 17:51:21

    small personal loans personal loans personal loans [url=http://personalloans.store]personal loans[/url]...

  • Loans For Bad Credit

    2018-02-08 00:56:41

    personal loans personal loans unsecured personal loans [url=http://personalloans.store]personal loans[/url]...

  • Malikero

    2018-01-04 14:47:43

    Всем большой привет! С новым годом поздравляю, желаю всем счастья, здоровья и удачи в новом году! Хороший у вас сайт, многие записи очень позновательные. P.S если у вас наблюдаются проблемы с потенцией, то советую почитать этот интенет сайт - [url=http://m16-poten.ru/mnenie-vrachey/kupity-sprey-m16-v-rossii.html]Купить спрей м16 в россии[/url]...

  • StephenviplY

    2017-11-01 04:47:36

    http://www.animalclinicoftalloaks.com/__media__/js/netsoltrademark.php?d=Nextdifferencegames.com%2Fprofile%2Filsedoolett http://www.rochasenegocios.com.br/author/tangelabide/ http://drugandalcoholtherapy.com/__media__/js/netsoltrademark.php?d=Www.Aniboo.com%2Farcade%2Fprofile%2Fbrandipache http://top.pornoxxxteen.com/index.php?a=stats&u=clayorchard976 http://www.b4umovies.com/__media__/js/netsoltrademark.php?d=Www.Katalogi.Ksa.pl%2Findex.php%3Fa%3Dstats%26u%3Dlucyestell4619 http://organizationclaudemonet...

  • StephenviplY

    2017-10-31 02:30:16

    http://mediawiki.carmenserdan.edu.mx/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B5%D0%BC_%D0%9D%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BC_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%98%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%94%D0%BB%D1%8F_%D0%A1%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%B0_Mangoosteen._%D0%A1_%D0%9D%D0%B8%D0%BC_%D0%9C%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE_%D0%A1%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D0%9E%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_15_%D0%9A%D0%B3_%D0%97%D0%B0_%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8...

  • Craigclarl

    2017-10-26 09:04:51

    Приобрести можно на веб-сайте http://mangystin.bxox.info п»ї2 фаза (этап) диеты Дюкана - меню, рецепты. РЎРІРѕРµ название диета Дюкана получила РѕС‚ имени французского врача-диетолога Пьера Дюкана. Р’ РѕСЃРЅРѕРІРµ данной диеты лежит потребление белковой пищи, которая достаточно легко усваивается организмом, помогая ему избавиться РѕС‚ лишних килограммов...

  • JameSumn

    2017-10-10 13:05:35

    Cialis 10 Mg Compresse Can You Take Amoxicillin While Pregnant [url=http://costofcial.com]viagra cialis[/url] What Is Doxycycline Keflex Cheapest Viagra 50mg Levitra Es Mejor Que Viagra...

  • semechkaRers

    2017-05-03 06:24:32

    [url=https://семечка-джа.com/es/%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5/big-bud-fem-spain.html]La variedad Big Bud fem (spain) semillas de canamo Big Bud fem (espana)[/url] Интернет-магазин “Семечка Джа” занимается продажей отборных семян канабисанаилучших видов и уже не первый год занимает одну из первых позиций в этом сегменте рынка. Обратите внимание как в Европе сделан сбыт конопли. Как здесь http://www.cannabiscollege.com/ или здесь https://www...